Інститут історії України Національна академія наук України

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

ДПУ України повідомляло, що в с. Гостьове Коларівського району Дніпропетровської області натовп селян у кількості 50 осіб розібрав близько 40 пудів хліба з колгоспної комори. Оперативні працівники ДПУ, що виїхали на місце «волинки», заарештували 9 активних учасників
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 107.

Спецповідомлення начальника дорожньо-транспортного віддiлу ДПУ Південно-Західної залізниці Бережкова секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву. Повідомлялося про поширення незадоволення робітників транспорту на ґрунті несвоєчасної виплати зарплати та дефіциту продуктів харчування. Зазначалося, що для постачання залізничників Південно-Західної залізниці за травень місяць отримано 900 т круп замість 3801 т за планом. За квітень місяць не отримано 94 т круп. Постачання м’ясом, олією, цукром, рибою, макаронами припинилося
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 287.

Спецповідомлення начальника дорожньо-транспортного відділу ДПУ Південно-Західної залізниці Бережкова секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про «волинки» в Крижопільському районі. Повідомлялося, що 15 травня в с. Волосо-Крикливці, Руссо-Крикливець і селищі Іллівка Крижопільського району відбулася демонстрація 100–200 голодних селянок, які з’явилися до сільради, демонструючи виготовлений із жолудів хліб та вимагаючи видачі нормального хліба для харчування
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 292.

У «Додатках» до спецдовідки секретно-політичного відділу ОДПУ про антиколгоспний рух і голод в Білорусії, Казахстані, на Україні і в окремих районах УСРР повідомлялося, що лише з 21-го району УСРР виїхало на заробітки 116 тис. селян проти 12 тис. станом на 15 лютого. В окремих районах виїхало за продовольством до 50 % населення
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 420.

Київська область. У зв’язку з голодуванням 30 районів області, голова Київського обкому КП(б)У М. Демченко порушив перед членами бюро обкому питання про необхідність негайної продовольчої допомоги дітям колгоспників, окремих одноосібників та службовців міст і сіл району
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 167–168.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – №8. — Ст.47.

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Львів. Перші п’ять пасажирських автобусів «ЗИС 16» з’явилися на вулицях міста. Нові автобусні лінії зв’язуватимуть центр міста з околицями. В травні львівський автотрест отримав також легкові і вантажні таксі.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 21 травня.

РНК УРСР прийняла постанову “Про трудове влаштування інвалідів Вітчизняної війни”. Згідно з цими рішеннями створювалися обласні та міські постійні комісії з працевлаштування інвалідів, до складу яких мали входити і голови відповідних професійних організацій. При наркоматі соціального забезпечення та його обласних відділах формувалися управління й сектори, до компетенції яких входило забезпечення інвалідів війни роботою.
РДАСПІ . – Ф.603, оп.1, спр., арк. 17–22.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про відновлення ставкового рибного господарства в колгоспах УРСР та організацію риборозплідників”.
Радянська Україна. – 1945. – 18 березня.

Повідомляється, що між Києвом та Гомелем розпочались регулярні рейси товарно-пасажирських пароплавів. На цій лінії курсують пароплави “Молотов” та “Каманін”.
Радянська Україна. – 1945. – 16 травня.