Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Травень 1916

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Травень 1918

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

Травень 1918

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

8 травня (25 квітня) 1918 (середа)

В околицях Києва нелегально працював заборонений гетьманською владою скликаний Селянською спілкою Всеукраїнський селянський з’їзд. В резолюції він записав, що “селянство не признає обраного поміщиками гетьмана” і закликав до організації у повітах бойових дружин і підготовки до повстання.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.11. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.31-32 Нова рада. – 1918, 12 тра

8-11 травня (25-28 квітня) 1918 (середа-субота)

У Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд російських кадетів. Гострі дебати викликала доповідь “Проблема влади на Україні” насамперед - питання про персональну участь членів партії в новому уряді. Виникли три точки зору: за вступ, за вступ з деякими гарантіями і проти вступу. Перемогла перша. У доповіді про господарсько-економічне життя підкреслювалося, що шлях до забезпечення правопорядку полягає у встановленні “твердої, але не самовільної влади”, збереженні дрібної власності, проведенні земельної реформи, встановленні граничних розмірів землеволодіння, а решту мала викупити держава. Міністр фінансів А.Ржепецький висловився за створення в Україні власної валютної системи. З’їзд зажадав чіткого визначення кордонів України, окремо виділивши питання про Крим, який вважався необхідним “для її свободного господарського розвою”. В справі розв’язання національно-релігійних питань делегати висловилися проти використання релігійного піднесення з метою посилення політичного впливу. З одного боку, церков оголошувалася незалежною від держави, а з іншого – їй заборонялося втручатися в державні справи. Делегати висловилися проти примусової українізації, вважаючи, що це суперечить ідеї національного відродження. Права української мови пропонувалося захищати, як однієї з державних мов. З’їзд постановив утворити місцеву Українську головну управу конституційно-демократичної партії, незалежно від загальноросійського Головного комітету. Делегати також виступили за можливість персонального вступу членів партії до нового уряду України. На відзначення 12-ї річниці утворення І Державної Думи Росії з’їзд вітав присутніх на засіданні її членів.
Киевская мысль. – 1918, 16 мая Робітнича газета. – 1918. - 11, 12 травня Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14 квітня 1921 (четвер)

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Травень 1921

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Травень 1921

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Травень 1921

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Травень 1921

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Травень 1921

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

21-28 травня 1922 (неділя – понеділок)

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

7-12 травня 1922 (неділя - п’ятниця)

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд КСМУ. Порядок денний: про зовнішнє і внутрішнє становище республіки і завдання партії; про Комінтерн молоді; про становище РКСМ; звіт ЦК КСМУ; доповідь Всеукраїнської перевірочної комісії; про юнацьку працю в Україні; про роботу на селі; організаційні питання; про політосвітню роботу; вибори ЦК КСМУ.
ЛКСМУ в рішеннях з’їздів і конференцій. – К., 1969.– С. 59-60.

1925

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

4-14 травня 1925 (понеділок – субота)

Вашингтон. Делегати Української жіночої ради (Г. Чикаленко, О. Лотоцька і Ю. Єремова), що об’єднувала українок-емігранток, прийняли участь у конгресі Міжнародної жіночої ради. Українки відстояли право на членство своєї національної ради в міжнародному органі всесвітнього жіночого руху, хоча, як правило, таке право надавалося жіночим організаціям державних націй.
Діло, Львів, 1925, 19 травня.

8 травня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило постанову бюро ЛКСМУ від 25 квітня про скликання пленуму ЦК ЛКСМУ на 1 квітня.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 70.

15 березня 1928 (четвер)

Харків, м. Постановою НКО, НКЮ, НКВС, НКЗ УСРР затверджено „Інструкцію районним комісіям у справах неповнолітніх”. Документ містив розділи: I. Компетенція районних комісій у спарвах неповнолітніх; II. Склад районних комісій у справах неповнолітніх; III. Як порушувати справи у районних комісіях; IV. Діловодство у районних комісіях; V. Оскарження постанов районних комісій; VI. Про припинення справ; VII. Про заходи впливу; VIII. Про юридичну допомогу; IX Про речові докази; X. Про звітність районних комісій; XI. Про виконання постанов районних комісій; XII. Компетенція голови районної комісії у справах неповнолітніх; XIII. Компетенція члена районної комісії у справах неповнолітніх – представника органів юстиції; XIV. Компетенція лікаря – члена районної комісії у справах неповнолітніх; XV. Порядок роботи районного обстежувача-вихователя.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ другий. – Х., 1928. — №15. — Ст.94.

8 травня 1928 (середа)

Москва, м. РНК СРСР видала постанову „Про закриття ігорних закладів». Містилася настанова урядам союзних республік вжити заході для негайного закриття усіх закладів для гри у карти, рулетку, лото та інших азарних ігор.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 2