Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Новограді-Волинському відбувся економічний страйк робітників 3 шкіряних заводів спадкоємців Фейгенгольца, Криштула та Ліхтмахера з вимогою підвищити заробітну плату кожного робітника на 1 руб. на тиждень. Продовжувався 2 дні і завершився на заводах Фейгенгольца та Ліхтмахера перемогою, а на заводі Криштула – локаутом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.293.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

Миколаїв. І Херсонський губернський з’їзд рад, на якому ухвалено резолюції за доповіддю губземвідділу, з продовольчого питання, за доповіддю відділу соцзабезпечення, губраднаргоспа та відділу праці. Найважливішою задачею радянської влади було визнано задачу “розшарування села”, звільнення середнього і бідного селянства з-під влади “контрреволюційних впливів сільської отаманщини і куркулів”
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 823 – 829.

Київ. Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна у порозумінні з польським і українським вищим командуванням, про дозвіл вільної торгівлі споживчими продуктами першої необхідності; гарантувалося усім мешканцям міст і сіл звільнення від реквізицій як продуктів, привезених на ринки, базари та ярмарки, так і гужового транспорту.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 22 травня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Катеринослав. Припинили роботу портові та візницько-вантажні робітники, які висунули вимогу регулярного постачання 3 фунтів хліба на день та 8 фунтів жирів та 5 фунтів гасу на місяць. Після задоволення цих вимог страйк було припинено.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. Відбулася Всеукраїнська агрономічна нарада. Порядок денний: агроорганізація; районні агроконференції; методи вивчення агрорайонів; форми землекористування; роль агрономів у справі розвитку сільського господарства.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 19, 24 травня.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Одеса. Пущено верстатобудівний завод, створений на базі машинобудівного заводу акціонерного товариства “Беліно-Фендеріх”.
История Украинской ССР в 10 кн., 8 тт. – Т. 7. – К., 1984. – С. 684.

Прага. Відбулася Чехословацька сільськогосподарська виставка за участю Української господарської академії у Подебрадах.
Діло, Львів, 1924, 12 липня.