Інститут історії України Національна академія наук України

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

Відбувся V-й з’їзд УСДРП, який на перше місце висунув завдання “відстоювання цілковитої самостійності України” та “рішучої боротьби з гаслом федерації з Росією”. Група лівих українських соціал-демократів вийшла з партії і пізніше (у липні 1918 р.) увійшла до складу КП(б)У на першому з’їзді останньої. Резолюції і постанови конгресу Української соціал-демократичної робітничої партії (Травень 1918 р.). – К., 1918. – С.45
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.32.

Уманський союз землевласників направив лист П.Скоропадському, у якому вимагав аби “поміщики і орендарі були негайно повернуті в свої господарства, щоб їм, нарешті, віддали їх маєтки, садиби, ліси, стави, пограбоване і розкрадене майно, хліб і фураж”, щоб їм відшкодували усе втрачене.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 17. – Арк. 26-27.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Катеринослав. Припинили роботу портові та візницько-вантажні робітники, які висунули вимогу регулярного постачання 3 фунтів хліба на день та 8 фунтів жирів та 5 фунтів гасу на місяць. Після задоволення цих вимог страйк було припинено.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

Харків. Відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд КНС. Порядок денний: про міжнародне та внутрішнє становище радянських республік; звіт ЦКНС; доповідь про Червону армію; політика на селі й завдання комнезамів; стан і завдання колективізації селянських господарств; сільськогосподарський кредит; податково-фінансова політика на селі; вибори ЦКНС.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 5, 15, 23 травня.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Харків, м. Постановою НКО, НКЮ, НКВС, НКЗ УСРР затверджено „Інструкцію районним комісіям у справах неповнолітніх”. Документ містив розділи: I. Компетенція районних комісій у спарвах неповнолітніх; II. Склад районних комісій у справах неповнолітніх; III. Як порушувати справи у районних комісіях; IV. Діловодство у районних комісіях; V. Оскарження постанов районних комісій; VI. Про припинення справ; VII. Про заходи впливу; VIII. Про юридичну допомогу; IX Про речові докази; X. Про звітність районних комісій; XI. Про виконання постанов районних комісій; XII. Компетенція голови районної комісії у справах неповнолітніх; XIII. Компетенція члена районної комісії у справах неповнолітніх – представника органів юстиції; XIV. Компетенція лікаря – члена районної комісії у справах неповнолітніх; XV. Порядок роботи районного обстежувача-вихователя.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ другий. – Х., 1928. — №15. — Ст.94.

Маріуполь, м. Відбулася Окружна статистична нарада з метою інструктування районних статистиків для проведення навесні вибіркового перепису. Обговорювалися питання про дефекти в минулих обстеженнямх.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. – 1929. —№ 3 (17). – С.35.

Спецповідомлення начальника дорожньо-транспортного віддiлу ДПУ Південно-Західної залізниці Бережкова секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву. Повідомлялося про поширення незадоволення робітників транспорту на ґрунті несвоєчасної виплати зарплати та дефіциту продуктів харчування. Зазначалося, що для постачання залізничників Південно-Західної залізниці за травень місяць отримано 900 т круп замість 3801 т за планом. За квітень місяць не отримано 94 т круп. Постачання м’ясом, олією, цукром, рибою, макаронами припинилося
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 287.