|
Локальні війни сучасності: Збірник наукових статей / Інститут історії України НАН України; Нац. акад. оборони України; Укр. ін-т воєнної історії; Редкол.: С. В. Кульчицький (голов. ред.) та ін.; Автори: О. І. Гуржій, Р. І. Пилявець, Ю. В. Підгорецький, А. А. Попок та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2004. – 117 с. Без глибокого дослідження і вивчення історичного досвіду, засвоєння уроків локальних війн і збройних конфліктів важко належним чином осмислити сутність сучасних явищ і процесів у воєнній справі, а тим більше прогнозувати напрямки їх розвитку у майбутньому. Вони стали полігонами, де перевіряються нові зразки озброєння і воєнної техніки, форми і способи застосування збройних сил. Саме по них можна простежити стан воєнного мистецтва того чи іншого періоду і спрогнозувати його подальший розвиток. В ході їх виникають нові засоби збройної боротьби на основі передових технологій, що, в свою чергу, призводить до змін характеру збройного протиборства, форм і способів їх ведення. Особливої уваги заслуговує досвід ведення локальних війн у В'єтнамі, між Ізраїлем і арабськими країнами, в Афганістані, Перській затоці, в Югославії. Взагалі, кожна локальна війна і збройний конфлікт є унікальними, бо мають свої особливості, розв'язуються і ведуться в конкретних, не схожих на інші умовах, а саме: місцевості, специфічній соціально-економічній обстановці, при певному рівні розвитку озброєння, військової техніки та воєнного мистецтва. Найбільш характерними з війн сучасності є війна в зоні Перської затоки 1990-1991 рр. та війна в Югославії. Воєнні дії в ході їх велися у вигляді операцій, ударів, систематичних бойових дій. Вони вважаються війнами високих технологій. Саме в цих війнах вирішальна роль належала засобам повітряного нападу, високоточній зброї, малопомітним літакам, засобам радіоелектронної боротьби і космічним засобам радіоелектронної розвідки. Завдяки повітряно-наступальній операції, в основному, була отримана перемога у війні в Перській затоці і повністю у війні в Югославії. Заслуговує особливої уваги досвід стратегічного перегрупування і проведення повітряно-наземної операції і оперативний маневр багатонаціональними силами у війні в Перській затоці. Досліджуючи досвід локальних війн і збройних конфліктів, науковці повинні, насамперед, виявляти причини їх виникнення, джерела і характер, давати практичні рекомендації щодо їх запобігання, аналізувати тенденції розвитку воєнно-політичної і воєнно-стратегічної обстановки, узагальнювати бойовий досвід, досліджувати форми і способи застосування видів і родів збройних сил, виявляти і пропонувати шляхи впровадження результатів воєнно-історичних досліджень у практику діяльності військ, в оперативній та бойовій підготовці, в вирішенні завдань реформування Збройних Сил України. ГУРЖІЙ О.І., директор Українського інституту воєнної історії
ЗМІСТ: << назад << |