Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

20 травня 1942 (середа)

Партизанський загін Ліпецького району Харківської області під командуванням І.Парника вивів з оточення ворога 177-й полк 176-ї стрілецької дивізії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 178.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Травень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Травень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

20 травня 1944 (субота)

В Президії Верховної Ради УРСР відбулося урочисте вручення почесного Червоного Прапора Президії Верховної Ради УРСР, Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У Першій Українській партизанській дивізії ім. двічі Героя Радянського Союзу Ковпака під командуванням П. Вершигори.
Радянська Україна. – 1944. – 24 травня.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Травень 1945

Головнокомандувач УПА Т. Чупринка видав наказ “До бійців і командирів Української Повстанської Армії”. У ньому викладено наміри “до останнього боронити ідеї української самостійності”.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 288.

Травень 1945

Відбулася міжреспубліканська нарада голів обласних комітетів Товариства Червоного Хреста Української, Молдавської РСР та Кримської АРСР. Обговорювалася діяльність червонохрестівських організацій на звільненій від ворога території, її перші результати і плани на майбутнє.
ЦДАГО України. – Ф. 1, Оп. 30, Спр. 45, Арк. 9, 9 зв; Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Оте

Травень 1945

Оприлюднено “Декларацію Проводу Організації Українських Націоналістів після закінчення другої світової війни в Європі”, яка містила оцінку геополітичної ситуації й перспективи розв’язання “українського питання” і націлювала національно свідомі сили на реалізацію “ідеї української самостійної соборної церкви”.
Причинки до суспільного мислення. – Торонто, 1982. – С. 142; Галамай С. Боротьба за визволення України 1929–1989 – Торонто-Нью-Йорк, 1991. – С. 214.

3 – 7 липня 1945 (середа – неділя)

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

25 листопада 1949 (п’ятниця)

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

20 квітня – 1 червня 1949 (середа – середа)

Львівська область. Вбито 14 осіб радянського та колгоспного активу, здійснено ряд диверсій. Оформлені до виселення 244 сім’ї.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 404.

15 березня 1953 (неділя)

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

3 – 7 вересня 1953 (четвер – понеділок)

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

15 – 18 лютого 1955 (вівторок – п’ятниця)

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.