Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д.
ВОЛОЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Voloschyna (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВОЛОЩИНА
ВОЛОЩИНА (Волоська земля) – 1) вживана в 14–18 ст. у слов'ян. мовах назва Молдови; 2) назва істор. обл. в Пд. Румунії, між Карпатами і р. Дунай, відома в 16–18 ст. також як Цара Роминяска, Мунтянська земля, а з 19 ст. – переважно як Валахія. Річка Олт (прит. Дунаю) розмежовує в. на дві ч. – більшу на сх. (Мунтенія, гол. м. Бухарест) і меншу на зх. (Олтенія, гол. м. Крайова). Тер. в. входила до Дакії, яка 106–271 була пров. Римської імперії. Під владою рим. адміністрації відбувалася романізація місц. гето-дакійського населення. Пізніше на землях в. перебували гуни й авари (4–6 ст.); в 6–7 ст. тут оселилися слов'ян. племена, які згодом були асимільовані романізованою людністю. У 9– 10 ст. більшість земель увійшла до 1-го Болг. царства (680–1018), в 11–12 ст. її терени спустошують половці й торки, в 13 ст. – монголо-татари (див. Монголо-татарська навала). На основі окремих племінних протодерж. утворень у 14 ст. сформувалося самостійне Волоське князівство, яке незабаром опинилося в залежності від Угорщини, від 15 ст. було змушене сплачувати данину Османській імперії, а на поч. 16 ст. стало її васалом. Наприкінці 16 ст. волоський господар Міхай Хоробрий на короткий час об'єднав під своєю владою в., Молдову й Трансільванію (істор. область на пн. Румунії). За деякими даними, до його війська 1595 входив великий загін укр. козаків. Вихідці з в. були в укр. війську в серед. 17 ст. В. відігравала істотну роль в укр.-румун. культ. взаєминах. Від 1508 у в. діяла друкарня кириличного шрифту, яка видавала літургійні книжки церковнослов'ян. мовою. Після довгої перерви друкарство у в. відновив 1635 укр. майстер Т.Вербицький. Від 1829 в. у складі Осман. імперії отримала автономію під протекторатом Російської імперії, від 1856 – під опікою 7 європ. д-в. 1859 господарем в. і Молдови став Александр Куза, від 1861 об'єднана д-ва стала називатися Румунією (1881–1947 мала статус королівства). |