ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РУСЬКА ТРІЙЦЯ

  Бібліографічне посилання: Стеблій Ф.І. Руська Трійця [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ruska_Trijtsia (останній перегляд: 29.03.2024)
РУСЬКА ТРІЙЦЯ

"РУСЬКА ТРІЙЦЯ" — громадсько-культ. угруповання демократ. спрямування, що сформувалося серед укр. студентської молоді Львів. ун-ту і вихованців Греко-католицької духовної семінарії у Львові в 1830-х рр. Очолювали "Р.т." М.Шашкевич, І.Вагилевич і Я.Головацький. Напрям діяльності визначався ідеями романтизму. Діячі "Р.т.", наслідуючи приклад літ. сил Наддніпрянської України, ідеологів слов’ян. відродження, прагнули сприяти піднесенню освіт. рівня та пробудженню нац. свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження нац. життя укр. народу та входження його в коло вільних і культ. націй Європи, насамперед слов’янських. Цьому вони присвятили всю свою багатогранну діяльність: збиральницьку, дослідницьку, видавничу й публіцистичну в галузі народознавства, фольклористики, мовознавства, джерелознавства, літературознавства, журналістики, педагогіки, а також літературно-художню та перекладацьку творчість. Результатом їхньої цілеспрямованої етногр. діяльності стали народознавчі праці: "Велика Хорватія або Галицько-Карпатська Русь" (1841) і "Мандрівка по Галицькій та Угорській Русі" (1841) Я.Головацького, статті "Гуцули, мешканці східного Карпатського підгір’я" (1838, 1844), "Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині" (1841), "Лемки — мешканці західного Прикарпаття" (залишилася в рукописі) І.Вагилевича, цінні записи усної нар. творчості, які увійшли до різних фольклористичних видань, у т. ч. 4-томного збірника Я.Головацького "Народные песни Галицкой и Угорской Руси" (1878). Мовознавчі зацікавлення "Р.т." знайшли вияв у праці М.Шашкевича, I.Вагилевича і Я.Головацького над створенням словника та граматики живої української мови. У 1840-х рр. з’явилися "Граматики" I.Вагилевича (1845) та Я.Головацького (1849). Їх доповнили наук. праці "Статті про південно-руську мову" І.Вагилевича (написані до 1843) та "Розправа о язиці южноруськім (малоруськім) і його наріччях" Я.Головацького (1849). Новаторством були позначені їхні виступи за утвердження нац. літератури на основі живої розмовної мови і створення шкільних підручників ("Читанка" М.Шашкевича, за участю Ю.Величковського, укладена 1836, видана 1850 і 1853); реформа правопису (заміна етимологічного фонетичним); використання гражданського шрифту замість кириличного; впровадження рідної мови у повсякденний вжиток інтелігенції та церк. проповіді; переклади на нар. мову літ. творів із церковнослов’янської, чеської, польс., рос., грец. і нім. мов; виступи проти спроб латинізації укр. письменства (брошура "Азбука і abecadło" М.Шашкевича, 1836).

Письменники "Р.т." своєю творчістю поклали початок новій, нац., літературі в Галичині та на західноукр. землях. Найістотнішою ознакою нової літератури галицькі романтики вважали народність, яку вони розуміли як нац. особливість. Розвиток літератури на нар. основі, на їхню думку, забезпечував романтичний фольклоризм. Звідси й така увага до фольклору як предтечі літератури і взірця народності. В їхніх творах уперше в укр. літературі зазвучали щира турбота про народ ("Передговор к народним руським пісням" І.Вагилевича), високі громадян. мотиви ("Слово до чтителей руського язика", "Відкинь той камінь" М.Шашкевича), зроблено соціальні наголоси ("Олена" М.Шашкевича, "Становище русинів у Галичині" Я.Головацького).

"Р.т." надавала великого значення дослідженню і популяризації істор. минулого народу. Особливу увагу діячі "Р.т." звертали на давні традиції політ. життя, насамперед часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та козац. д-ви. У своїх наук. працях та літ. творах вони з гордістю писали про держ. могутність і славу Київ. Русі, високо цінували пам’ятки її к-ри. І.Вагилевич та Я.Головацький відкрили для науки цінні пам’ятки давньоукр. законодавства — Кормчі 12—13 і 15 ст. зі статутами Володимира Святославича та Ярослава Мудрого, чимало актових джерел (грамот, листів тощо). Визначним досягненням укр. і польс. археографії стали переклад І.Вагилевичем польс. мовою (1840) і видання спільно з А.Бельовським "Літопису Нестора" з додатками "Поученіє дітям Володимира Мономаха" та "Посланіє Володимира Мономаха князеві Олегові Святославичу". Я.Головацький написав біографічний нарис про літописця Нестора (1848). М.Шашкевич та І.Вагилевич уперше переклали укр. мовою "Слово о полку Ігоревім". Я.Головацький опублікував наук. дослідження про поему (1853), видав першу в Галичині "Хрестоматію церковнослов’янську і давньоруську" (1854).

Найважливішою добою історії України діячі "Р.т." вважали часи Національно-визвол. війни під проводом Б.Хмельницького 1648—57. М.Шашкевич не раз звертався до образу гетьмана у своїй літ. творчості (життєпис гетьмана для альманаху "Зоря", вірш "Хмельницького обступлення Львова", переклад з латинської байки Б.Хмельницького). Я.Головацький та М.Шашкевич підготували до друку Львівський літопис — важливе джерело до історії козац. доби, у т. ч. Хмельниччини (фрагменти з нього опублікував А.Петрушевич 1871).

Національно-патріотичні мотиви знайшли відображення в альманахах "Р.т." У підготовленому до друку рукописі "Зорі" (1834; заборонений цензурою), яку відкривав портрет Б.Хмельницького, було вміщено життєпис гетьмана, вірші М.Шашкевича ("Хмельницького обступлення Львова", "Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", "О Наливайку"), оповідання на опришківську тему, поезії І.Вагилевича та Я.Головацького, цикли нар. пісень. Цими ж мотивами, хоч і в дещо приглушеному звучанні (із цензурних міркувань), пронизаний альманах "Русалка Дністровая", який, за задумом М.Шашкевича, міг допомогти "Воскресити в новій силі Руську славу, руську власть!" Традиції заборонених цензурою "Зорі" та "Русалки Дністрової" продовжив упорядкований братами Головацькими літ. альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), який доніс до читачів гол. ідеї "Р.т." і відіграв значну роль у культ. житті Галичини.

Підсумком патріотичної діяльності "Р.т." стало сформулювання гол. програмних засад укр. нац. руху в статті Я.Головацького "Становище русинів у Галичині" (1846), які 1848 поклала в основу своєї діяльності Головна руська рада. Діяльність "Р.т." мала значний громад. резонанс у Галичині та поза її межами. Її традиції продовжив укр. нац. рух під час революції 1848—49, а згодом — народовський напрям нац. руху в Галичині та на Буковині. Ідеї "Р.т." справили значний вплив на творчість укр. письменників А.Могильницького, М.Устияновича, Л.Данкевича, Г.Боднара, І.Гушалевича, В.Шашкевича, К.Климковича, Ф.Заревича, Є.Згарського, Й.Федьковича, С.Воробкевича, О.Духновича та ін. Високо цінували її діяльність М.Драгоманов, І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький, Б.Лепкий, М.Грушевський.

Діячі "Р.т." підтримували тісні особисті контакти і творчо співробітничали з укр. вченими (О.Бодянським, М.Максимовичем, І.Срезневським), видатними представниками нац. рухів і к-р ін. слов’янських народів — поляків (А.Бельовський, Ю.Борковський, І.Мацейовський, І.Паулі, Л.Семенський); чехів і словаків (П.-Й.Шафарик, К.Гавлічек-Боровський, К.Зап, Ф.Яхім, К.Кампелік, Й.Подліпський); сербів (Г.Петрович і Т.Павлович); хорватів (Ф.Курелац); росіян (М.Погодін). Завдяки цим взаєминам твори, які натрапляли на цензурні перепони в Галичині, виходили друком у Буді (нині у складі міста Будапешт, Угорщина), Відні, Празі (нині столиця Чехії), Варшаві, Лейпцигу, Штутгарті (обидва міста в Німеччині), Москві, Санкт-Петербурзі. Кращі твори діячів "Р.т." перекладені багатьма іноз. мовами.

Дж.: Матеріали й замітки до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1840 рр.: Збірка документів і розвідка М. Тершаківця: Українсько-руський архів, т. 3. Львів, 1907; "Русалка Дністрова": Документи і матеріали. К., 1989.

Вид.: "Русалка Дністровая". Будим, 1837; Тернопіль, 1910; К., 1950, 1972, 1987; Філадельфія, 1961; Вінніпег, 1987; Львів, 2007, 2012; "Вінок русинам на обжинки", ч. 1—2. Відень, 1846—47; Писання Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького. Львів, 1884; Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, Николи Устияновича, Антона Могильницького. Львів, 1906; Писання Маркіяна Шашкевича. Львів, 1912; Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького (з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури). Львів, 1913; Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького. В кн.: Antologiе de la litérature Ukrainienne Jusqu’ au milieu du XIXe siècle. Paris—Genève—Praque, 1921; Письменники Західної України 30—50-х років XIX ст. К., 1965; Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. К., 1982; Українські поети-романтики: Поетичні твори. К., 1987; Шашкевич М. Русини. Голос галичан. Львів, 2011.

Покажчики: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький: Бібліографічний покажчик. Львів, 1962; Маркіян Шашкевич: Біобібліографічний покажчик. Вінніпег, 1989; "Руська трійця": Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький: Бібліографічний покажчик (1834—1990). Львів, 1993.


Література:
  1. Тершаковець М. Галицько-руське літературне відродження. Львів, 1908
  2. Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії. Львів, 1924
  3. Його ж. Маркіян Шашкевич. Львів, 1941
  4. Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. Вінніпеґ, 1962
  5. Луців Л. Маркіян Шашкевич. Нью-Йорк, 1963
  6. Шашкевичіана, ч. 1—43. Вінніпеґ, 1963—88
  7. Бібліотека Шашкевичіани: Видання Інституту-заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі, вип. 1—6. Вінніпеґ, 1968—72
  8. Шалата М. Маркіян Шашкевич. К., 1969
  9. Петраш О. «Руська Трійця»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. К., 1972
  10. Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830—1848. Kraków, 1973
  11. Франко І. Критичні письма о галицькій інтелігенції. В кн.:| Франко І~. Твори, т. 26. К., 1980
  12. «Руська Трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. К., 1987
  13. Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської Трійці». К., 1990; Львів, 2011
  14. Дем’ян Г. Іван Вагилевич — історик і народознавець. К., 1993
  15. Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими. Тернопіль, 1996
  16. Шашкевичіана: Нова серія, вип. 1—2. Львів—Броди—Вінніпеґ, 1996; Вип. 3—4. Львів—Вінніпеґ, 2000; Вип. 5—6. Львів—Вінніпеґ, 2004
  17. Mokry W. «Ruska Trójсa»: Karta z dziejów życia literackiego Ukraińсów w Galicji w piewszej połowie XIX wieku. Kraków, 1997
  18. Петраш О. Маркіян Шашкевич та його побратими. Даллас, 1997
  19. Бібліотека Шашкевичіани: Видання Шашкевичівської комісії у Львові: Нова серія, вип. 1—6 (11). Львів, 2003—11
  20. Стеблій Ф. Сподвижник Маркіяна Шашкевича: Яків Головацький — діяч українського національного відродження. Львів, 2004
  21. Гоян Я. Портрет: Літературний портрет Маркіяна Шашкевича. К., 2007
  22. Маркіян Шашкевич на Заході. Вінніпеґ, 2007
  23. Фаріон І. Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Львів, 2007
  24. Маркіан Шашкевич і Золочівщина. В кн.: Історико-культурні нариси. Львів, 2011
  25. Стеблій Ф. Маркіан Шашкевич — провісник незалежності соборної України. Львів, 2011
  26. Шалата М. Будителі. «Руська Трійця» та її послідовники: Нариси. Дрогобич, 2011

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕЛЬОВСЬКИЙ АВГУСТ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • БУКОВИНА
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
  • ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ДУХОВНА СЕМІНАРІЯ У ЛЬВОВІ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУШАЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЕПКИЙ БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН
  • МОСКВА
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • НЕСТОР
  • ПАУЛІ ІГНАЦІЙ
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • РОМАНТИЗМ
  • РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ - АЛЬМАНАХ (1837)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШАФАРИК ПАВЕЛ-ЙОЗЕФ
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОМЕЛЯН АНТОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВІНОК РУСИНАМ НА ОБЖИНКИ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) ІВАНОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАП КАРЕЛ–ФРАНТІШЕК-ВЛАДІСЛАВ
  • ЗГАРСЬКИЙ ЄВГЕН

  • Пов'язані терміни:
  • СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
  • ДОБРОВСЬКИЙ ЙОЗЕФ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГУШАЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КОЛЛАР ЯН
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ВЕНЕДИКТ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НАРОДОВЦІ
  • РОМАНТИЗМ
  • РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ - АЛЬМАНАХ (1837)
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • ШАШКЕВИЧА МАРКІЯНА ІНСТИТУТ-ЗАПОВІДНИК У ВІННІПЕЗІ
  • ШАШКЕВИЧІАНА - ЖУРНАЛ
  • СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ - З'ЇЗД У ЛЬВОВІ (1848)
  • ТОВАРИСТВО ПРИХИЛЬНИКІВ СЛОВ'ЯНЩИНИ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (УГКЦ)
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНА-РУСЬ, ТЕРМІН
  • УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВЕРЕЩИНСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ВІНОК РУСИНАМ НА ОБЖИНКИ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ ВАЦЛАВ–МІХАЛ
  • ЗАП КАРЕЛ–ФРАНТІШЕК-ВЛАДІСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)