ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕТРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. ПЕТРОВСЬКИЙ Григорій Іванович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Petrovskyj_H (останній перегляд: 29.03.2024)
ПЕТРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

ПЕТРОВСЬКИЙ Григорій Іванович (04.02(23.01).1878–09.01. 1958) – рад. держ. і парт. діяч. Н. в м. Харків у сім'ї кравця. Навч. в початковій церк. школі та на вечірніх тех. курсах для робітників. Працював робітником на з-дах Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ), Харкова, Миколаєва, Маріуполя, Донбасу. У революц. русі – з 1895, з 1897 – член катериносл. "Союзу боротьби за визволення робітничого класу", згодом – Катериносл. к-ту Російської соціал-демократичної робітничої партії. Репресований царським урядом 1900 і 1903. 1905 – один з організаторів Катериносл. ради робітн. депутатів і бойового страйкового к-ту. 1912 обраний депутатом до 4-ї Держ. думи Рос. імперії від Катериносл. губ., очолив більшовицьку фракцію. 1913 кооптований до ЦК РСДРП. Заарештований і засланий до Сх. Сибіру 1914. У червні 1917 повернувся до Петрограда (нині м. Санкт-Петербург), у липні 1917 посланий представником ЦК РСДРП(б) до Катеринослава і Донбасу.

Активний учасник організації боротьби проти Української Центральної Ради. Із серпня 1917 – член Катериносл. к-ту РСДРП(б), гласний Держ. думи і депутат Ради. На Другому Всеросійському з'їзді рад 1917 обраний членом Всерос. ЦВК. З листопада 1917 до березня 1919 – нар. комісар внутр. справ РСФРР. Активний прихильник "червоного терору". Один із організаторів встановлення рад. влади на Донбасі. Брав участь у підписанні Брестського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918. У березні 1919 обраний головою ВУЦВК. Член Тимчасового бюро по кер-ву парт. роботою на територіях України, звільнених від Денікіна, у грудні 1919 – лютому 1920 – голова Всеукр. революц. к-ту. 1920–33 – голова Всеукр. центральної комісії незаможних селян. 1920–38 – член політбюро ЦК КП(б)У. 1921–39 – також член ЦК РКП(б)/ВКП(б), а 1926–29 – кандидат у члени політбюро ЦК ВКП(б). З 1922 – заступник голови ЦВК СРСР. У 1920-х рр. очолював комісії ВУЦВК з опрацювання проектів законів аграрного законодавства та щодо рад. буд-ва. Під час голоду 1921–1923 років в УСРР займав непослідовну позицію у питаннях хлібопостачання РСФРР і допомоги голодуючим УСРР. Спочатку "з політичних міркувань" анулював постанову Укр. екон. ради про проведення обстеження становища в неврожайних укр. губерніях, але потім, у травні 1922, звертався із клопотаннями до Всерос. ЦВК припинити вивіз продовольства за межі УСРР. В ін. питаннях послідовно проводив ленінську політику в Україні. Після смерті В.Леніна підтримував сталінський політ. курс, однак під час голодомору 1932–1933 років в УСРР знову проявив, як вважав Й.Сталін, недостатню твердість. 1937–46 був депутатом ВР СРСР. 1938 знятий із посади голови ВУЦВК і відкликаний до Москви. 1939 на ХVIII з'їзді ВКП(б) об'явлено про зв'язок П. з "ворогом народу" С.Косіором. З 1940 – заст. директора Музею революції (Москва) з госп. частини. Після смерті Й.Сталіна реабілітований.

П. у м. Москва.


Література:
  1. Бессонова О.В. Партийная и государственная деятельность Г.И. Петровского в восстановительный период на Украине (1921–1925): Автореферат дис. … канд. истор. наук. Х., 1967
  2. Меленевский А.Ф., Курый Г.Н. Г.И. Петровский. К., 1987
  3. Голод 1921–1923 років в Україні. К., 1993
  4. Политические партии России: Конец ХIХ – первая треть ХХ ст.: Энциклопедия. М., 1996.

Посилання:
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ХАРКІВ
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МОСКВА
  • МИКОЛАЇВ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)

  • Пов'язані терміни:
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА У 1905–1914
  • ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ
  • ЧЕТВЕРТИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД (1920)
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ГЕТЬ НЕПИСЬМЕННІСТЬ, ТОВАРИСТВО
  • ІНСТИТУТ РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА ТА ПРАВА
  • ІСТПАРТИ
  • КАЛІНІН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КОЛГОСПИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМІСІЇ ТА КОМІТЕТИ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ В УСРР
  • КОМІТЕТИ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН, КОМНЕЗАМИ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОМУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА
  • КОМУНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА 1919
  • КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В СРСР 1936
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • ЛЕБІДЬ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • ОРДЖОНІКІДЗЕ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОРГБЮРО ЦК КП(Б)У
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ПОЛІТБЮРО, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ РКП(Б)/ВКП(Б)/КПРС
  • ТЕРОР І ТЕРОРИЗМ
  • ТРЕТІЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД (1919)
  • УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА ДЕРЖАВА
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ВПЕРЕД
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ ПО БОРОТЬБІ З НЕПИСЬМЕННІСТЮ (ВУНКЛН)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА НАРАДА ЖІНОК-КОЛГОСПНИЦЬ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ (ВУЦВК)
  • ЗВЕРНЕННЯ ВУЦВК ТА РНК УСРР ДО УСІХ НАРОДІВ І УРЯДІВ ПРО МИРНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНСЬКОГО РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ 1920


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)