|
Бібліографічне посилання: Чисніков В.М.
КРУПКО Семен Никифорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Krupko_S (останній перегляд: 16.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КРУПКО СЕМЕН НИКИФОРОВИЧ
КРУПКО Семен Никифорович (09.05(27.04).1891–1937/1938) – рад. і суд. діяч доби СРСР, голова Найвищого суду УСРР (1927–28). Н. в с. Казенна Крива Руда (нині с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтав. обл.) в багатодітній сел. родині. Закінчив пед. курси в м. Кременчук (1911), вчителював у сільс. школі. Навчання продовжив у Феодосійському вчительському ін-ті. Від 1912 – чл. Партії соціалістів-революціонерів. 1915, після закінчення ін-ту, був мобілізований до рос. армії (див. Перша світова війна). Від квіт. 1917 – голова революц. к-ту Кавказ. військ. округу, чл. Тифліської ради робітн. і сел. депутатів, чл. виконавчого к-ту, а згодом голова виконавчого к-ту Головинського району м. Тифліс (нині м. Тбілісі, столиця Грузії) й одночасно заст. голови есерівського парт. к-ту цього р-ну. 1918 повернувся в Україну, брав участь у партизан. русі (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922). Від 1919 чл. КП(б)У. Займав різні посади в органах рад. влади. 1924–26 обирався головою Лубенського окружного виконкому, а з трав. 1926 до лип. 1927 був головою Криворізького окружного виконкому, гол. інспектором нар. освіти Харків. окружного виконкому. Від верес. 1927 до серп. 1928 очолював Найвищий суд УСРР. Від лютого 1929 – чл. особливої колегії Найвищого нагляду в земельних справах. 1936 – зав. обласного відділу нар. освіти Дніпроп. облвиконкому. Був делегатом 4-го Всесоюзного з'їзду рад, 7-го і 11-го Всеукр. з'їздів рад, член ВУЦВК. 1937 заарештований за сфабрикованим звинуваченням і ув'язнений. Цього ж року Військ. колегія Верховного суду СРСР, беручи до уваги "Список лиц, подлежащих суду Военной коллегии Верховного суда Союза ССР" від 21 жовтня 1937, що був підписаний Й.Сталіним, В.Молотовим, Л.Кагановичем, К.Ворошиловим і А.Мікояном, засудила його до смерті. Страчений у м. Київ. Реабілітований 1957. | дата публікації: 2008 р.
Література: - Рада при Народному комісарі освіти УСРР. "Комуніст", 1936, 26 квіт.
- Бородкін Є. Не виносять сміття з хати. "Зоря", 1937, 12 лип.
- Чисніков В.М. Вищі судові органи України в особах (1917–2001 рр.). "Юридичний вісник України", 2002, № 23
- Марочко В., Хілліг Г. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1929–41). К., 2003
- Чисніков В.М. Крупко Семен Никифорович. В кн.: Юридична енциклопедія, т. 6. К., 2004
- Архив Президента России, оп. 24, дело 412, лист 50, 53
- Те саме. Web: Сталинские расстрельные списки (http://stalin.memo.ru).
|
Посилання:КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
КРЕМЕНЧУК
КИЇВ
МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ 1918–1922
СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|