Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КРАВЧЕНКО Михайло Степанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kravchenko_M_S (останній перегляд: 14.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАВЧЕНКО Михайло Степанович (27.12.1858–22.04.1917) – кобзар (див. Кобзарі). Н. в м-ку Сорочинці (нині с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл.). У 15-річному віці осліп. Почав навчатися у миргородського кобзаря Самійла Яшного, потім опановував кобзарське мист-во у Ф.Холодного (Гриценка-Холодного). 1875 його гру в Кам'янці слухав рос. композитор П.Чайковський (на думку дослідників, він згодом використав мелодії укр. кобзаря у своїх творах – 2-й симфонії та 1-му фортепіанному концерті). Після смерті жінки залишився з трьома дітьми. Одружився вдруге. Щоб утримувати рідню, заробляв не лише кобзарством, а й плетінням шнурів. З кобзою обійшов майже всю Лівобережну Україну. У його репертуарі були нар. думи – "Три брати самарські", "Втеча трьох братів з города Азова", "Невольники на турецькій каторзі", "Плач невольників", "Бідна вдова і три сини", "Маруся Богуславка", істор. пісні ("Про Саву Чалого"), жартівливі й танцювальні пісні, псалми. У лют. 1902 О.Сластіон записав від нього укр. думи, які надрукував у травні того ж року разом зі статтею про нього самого, а також організував (на кошт Рос. геогр. т-ва) його поїздку на виставку кустарного виробництва до Санкт-Петербурга. За свідченням О.Сластіона, К. співав добре, хоча його голос не був чистим. У серп. 1902 К. разом з ін. кобзарями виступав на 12-му Археол. з'їзді в Харкові. Потім виступав у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), Одесі, Ялті. 1903 думи від К. записувала на фонографі Є.Линьова (записи зберігаються в Пушкінському Домі в С.-Петербурзі), 1904 його записував кобзар В.Шевченко (записи зберігаються в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України). 1905 він був свідком сел. повстання і жорстокого придушення непокірних каральними загонами в Сорочинцях (див. Сорочинська трагедія 1905). Склав про ті події дві думи. Під час однієї з його подорожей з ним познайомився М.Короленко й записав від нього одну з цих дум – "Чорна неділя в Сорочинцях". Іншу його думу – "Про сорочинські події 1905" – записав О.Сластіон. 1908 думи від К. записував Ф.Колесса. 1911 виступав у Києві на Шевченківському ювілейному концерті та в Москві. За участю кобзарів Т.Пархоменка та П.Древченка склав думу "Як на славній Україні кобзарі-лірники проживали" (про безправне становище кобзарів і лірників, переслідування їх поліцією).

Серед його учнів – Ф.Кушнерик, П.Гузь, Н.Чумак.

П. у м-ку Сорочинці.

У Миргород. краєзнавчому музеї зберігається кобза, на тильній стороні грифа якої викарбувано текст: "Оцю кобзу роздобувъ Мыхайло Стыпановичъ Кравченко, а переробляли брати Заикыны, а коштує вона дорогенько 10 карбованцівъ".