Бібліографічне посилання: Томазов В.В. КОВАНЬКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kovanki_rid (останній перегляд: 09.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВАНЬКИ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід. Походить від Олексія (Олешка) Кованьки, старосанжарівського сотника (1659), полтавського наказного полковника (1664) та полтав. городового отамана (1674–78). Його син Петро (р. н. невід. – помер до 1727, під час відвідин Св. Землі – Палестини) був великобудищанським сотником (1708) і полтав. полковим суддею (1710–16), прибічником В.Кочубея та учасником змови проти І.Мазепи; його онуки – Мирон Петрович (р. н. невід. – п. бл. 1740) – келебердянський сотник (1715) та Герасим Петрович (р. н. невід. – п. до 1752) – полтав. полковий сотник (1727–35). Ін. представники роду служили в Гетьманщині значковими товаришами, військовими товаришами та бунчуковими товаришами. До цього роду належали: Іван Опанасович (1774–1830) – гірничий інженер (обер-гіттенфервальтер), дійсний чл. (1822) та товариш (заст.) дир. Петерб. мінералогічного т-ва (1824), почесний чл. Імператорського т-ва випробувачів природи (1830), поет, чл. літ. т-в "Беседа любителей русского слова" та "Вольное общество любителей словесности, науки и художеств" (1816); Олексій Іванович (1808–70) – інж., генерал-майор, викладач хімії в Петерб. технологічному ін-ті (1838–55) та нач. хім. вир-ва Петерб. монетного двору; Семен Іванович (1810 – п. до 1876) – педагог, викл. Харків. губернської г-зії, перекладач, автор праці "Опыт основания русского народного мудрословия" (1847).

Імовірно, до цього ж роду належали Петро Миколайович – фольклорист, письменник, автор книги "Байки, пісні і дещо", Петро Леонідович – економіст,магістр фінансового права – та Клавдія Петрівна – письменниця, автор тв. "Большая" (1867), "Любовь и труд", "Сумасбродка" (обидва – 1868).

Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтав. та Харків. губерній, а герб – до 15-ї ч. "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".