ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДИТИНЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. ДИТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Dytynec (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДИТИНЕЦЬ

ДИТИНЕЦЬ (дѣтиньць, дитиньць, дѣтиниць) – 1) у давньоруських джерелах – внутрішня укріплена частина міста / населеного пункту / фортеці, на протилежність зовнішній (окольному городу, передгороддю, острогу). Літописи (Новгородський Перший літопис, Іпатіївський літопис, Лаврентіївський літопис), повідомляючи про події кінця 11 – 13 ст., згадують дитинці на всій території Київської Русі – у Новгороді Великому (1097), Чернігові (1152), Білгороді (1161), Владимирі (нині обласний центр РФ, 1194), а також у сусідніх землях – у Сандомирі (Польща, 1261), Новогрудку (1274). Термін вживають у давньоруських текстах 12 ст. на позначення цитаделей у фортецях Палестини (Хождєніє ігумена Даниїла, переклад "Іудейської війни" Йосифа Флавія).

У 14–15 ст. новгородські та псковські літописи застосовують термін майже виключно для Новгорода і Пскова (нині обласний центр РФ). В інших руських землях у 14 ст. термін виходить з ужитку, у Північно-Східній Русі йому на зміну приходить термін "кремль", у Західній Русі – "замок".

Походження терміну дискусійне. Найбільш переконливою виглядає версія, що пов’язує "дитинець" з прикметником "дънѣшнии" ("внутрішній"), утвореного від прислівника "дънѣ" ("всередині"). Пор. "дънѣшнии градъ" на позначення внутрішньої фортеці Чернігова (Повість временних літ, 1076);

2) у науковій літературі – термін, яким позначають центральну / внутрішню частину давньоруського міста (переважно у працях істориків, присвячених соціально-топографічній структурі міст) або городища, якщо воно має кілька ліній укріплень (переважно у працях археологів). У типовому дитинці великого давньоруського міста розміщувалися двори князів, бояр, вищого духовенства, головні храми. Водночас він слугував прихистком для населення всього міста під час зовнішньої загрози.

Див. також Дідинець.

дата публікації: 2021 р.
остання редакція: 2021 р.

Література:
  1. Варбот Ж.Ж. Детинец. «Русская речь», 1977, № 1
  2. Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. К., 1989
  3. Мокеев Г.Я., Щенков А.С. Планировочная структура городов. В кн.: Древнерусское градостроительство X–XV веков. М., 1993
  4. Секретарь Л. А., Трояновский С.В. Детинец в градостроительной терминологии Древней Руси. «Древняя Русь. Вопросы медиевистики», 2003, № 4


Посилання:
  • БІЛГОРОД
  • БОЯРИ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДІДИНЕЦЬ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ХОЖДЄНІЄ ІГУМЕНА ДАНИЇЛА
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАВРЕНТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ОКОЛЬНИЙ ГОРОД
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БАКОТА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • БАКОТА, СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІСТРА
  • БЕРЕСТЯ
  • БІЛГОРОД
  • БЛЕСТОВИТ
  • БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ЧЕРНІГОВІ
  • БУКИ, ТА НЕКРОПОЛЬ
  • ЧУЧИН
  • ДЕБРЯНСЬК
  • ДОНЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ДОРОГОБУЖ
  • ГОМІЙ
  • ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ
  • ХОЛМ
  • КНЯЖА ГОРА ПОБЛИЗУ КАНЕВА, ДАВНЬОРУСЬКЕ ГОРОДИЩЕ НА КНЯЖІЙ ГОРІ
  • КОЗЕЛЬСЬК, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЇВ
  • ЛУТАВА, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • ЛЮБЕЧ
  • МІНСЬК
  • МОРОВІЙСЬК
  • МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОСТРОГ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЛІСНЕСЬК
  • ПОЛТАВА
  • ПОПАШ
  • ПОСАД
  • ПУТИВЛЬ
  • САМБАТАС
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПАСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ, СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУТІСКА (СУТІЙСЬК, СУТЕСКА, СУТЕЙСЬК)
  • СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ БАКОТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТОРЧЕСЬК
  • ТРУБЧЕВСЬК
  • ТУСТАНЬ, НАСКЕЛЬНА ФОРТЕЦЯ
  • ВАСИЛІВ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЇНЬ
  • ВОЛОДИМИРА МІСТО
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВЩИЖ
  • ВСЕВОЛОЖ
  • ВИР
  • ВИШГОРОД (АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА)
  • ВИТАЧІВ
  • ЮР'ЇВ, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЗВЕНИГОРОД, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)