ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОНКАЛО ШАНДОР

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. БОНКАЛО Шандор [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bonkalo_S (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОНКАЛО ШАНДОР

БОНКАЛО (Bonkaló) Шандор (Олександр; псевд. – О.Рахівський; 22.01.1880–03.02.1959) – славіст, літературознавець, етнограф та історик Закарпаття, перекладач, педагог. Н. в м. Рахів у сім'ї вчителя. Початкову шк. закінчив у Рахові, г-зію і духовну семінарію – в Ужгороді. Вивчав слов'ян. філологію в Будапештському, Лейпцизькому та Петерб. ун-тах у видатних учених О.Аштота, О.Шахматова та Я.Бодуена-де-Куртене. 1914 отримав премію Петерб. АН за дослідження рос.-угор. зв'язків. До 1917 викладав у мадярських г-зіях Сегеда, Дьйондьйоша і Залаегерсега. З 1919 – проф. новоствореної (єдиної в Угорщині) каф-ри укр. та рос. мов і літ. Будапештського ун-ту. Підготував діалектну читанку для укр. шкіл. Досліджував діалектологію, етнографію, культурологію Закарпатської України, історію рос., укр. та закарп. літератур. 1924 каф-ру було ліквідовано урядом М.Горті, і Б. пішов у відставку. Коли ж каф-ра була відновлена – очолював її до 1948. Писав переважно угор. мовою, а також " язичієм" ("Из околицы Вышной Тисы", 1906), укр. ("Виїмки із угорсько-руського письменства XVII– XVIII вв.", 1919) та нім. ("Die ungarlд ndischen Ruthenen", "Beitrage zur ukrainischen Ruthenen", 1921) мовами. Від 1945 до своєї другої відставки 1948 керував відновленою каф-рою рус. студій. Переклав угор. мовою "Анну Кареніну" Л.Толстого (1928), окремі вірші О.Духновича та Ю.Боршош-Кум'ятського (1934). Автор статей про угор. пер. поезій Т.Шевченка та про ювілей І.Котляревського (1939).

П. у м. Будапешт (Угорщина).

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. A szlávok. A szláv népek és a szláv kérdés ismertetése. 1915
  2. Az orosz irodalom története, k. 1–2. Вudaрest, 1926
  3. A kárpátaljai rutén irodalomés muvelodése. Pécs, 1934
  4. Шевченко в угорській мові. В кн.: Шевченко Т.Г. Повне видання творів, т. 15. Варшава–Львів, 1938 (Передр.: Sevcsenko magyarul. В кн.: Kárpáte Jgaz Szó. Uzshorod, 1998. Mаrc. 17. 6 old.
  5. A Rutének (Ruszinok)).
Література:
  1. Недзельский Е. Очерк карпаторусской литературы. Ужгород, 1932
  2. Словник історичного життя закарпатських українців. "Дукля", 1969, № 2
  3. Радо Д. Угорсько-українські літературні зв'язки. В кн.: Міцніє братня співдружність. К., 1970
  4. Иглои Э. Древняя русская литература в Венгрии. В кн.: Взаємовплив слов'янських мов і літератур. К., 1972
  5. Кобаль Й. Русини Закарпаття очима угорських науковців. "Закарпатська правда", 1991, 11 груд.
  6. Мишанич О. Карпати нас не розлучать. Ужгород, 1993
  7. Патиря В. Закарпатці у діаспорі. Ужгород, 1997.

Посилання:
  • БОДУЕН ДЕ КУРТЕНЕ ЯН
  • ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОРТІ МІКЛОШ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • УЖГОРОД
  • ЯЗИЧІЄ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • РАХІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)