ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bojova_orhanizatsiia (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ

БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (БО ПСР) – терористична орг-ція, яка боролася з самодержавством шляхом здійснення замахів на царських міністрів, генерал-губернаторів, високих жандармських та поліцейських чинів. БО ПСР створено колиш. студентом Київ. ун-ту Г.Гершуні восени 1901. До її складу були завербовані: кияни – студенти С.Балмашов, О.Покотилов, М.Блинов, поручик Є.Григор'єв, Ю.Юрковська, харків'янин – М.Мельников, мешканець Житомира – А.Вейценфельд, мешканка Катеринослава (нині Дніпропетровськ) – Л.Ремяніннікова, а всього 10 осіб. Перший теракт здійснено С.Балмашовим 2 квіт. 1902 проти міністра внутр. справ Д.Сипягіна. (Спроба вбити обер- прокурора Синоду К.Побєдоносцева і Петерб. градоначальника М.Клейгельса в день похорон Сипягіна не вдалася.) Г.Гершуні разом із київ. робітником Ф.Качурою організував 29 лип. 1902 замах на харків. губернатора І.Оболенського, а за участі Є.Дулєбовича – на уфимського губернатора Н.Богдановича (6 трав. 1903). Невдовзі після створення БО ПСР до її складу увійшов агент Департ. поліції Є.Азеф, який працював серед есерів. Він став одним з лідерів орг-ції і видав усіх її чл., вони були заарештовані в Києві. Г.Гершуні заарештували 13 трав. 1903 без допомоги Азефа.

Оновлену БО ПСР очолив Є.Азеф, він організував задумані Гершуні вбивства – у Санкт-Петербурзі (15 лип. 1904 – Є.Сазонов) міністра внутр. справ В.Плеве та в Москві (4 лют. 1905 – І.Каляєв) вел. кн. Сергія Олександровича (Романова). Під кер-вом Є.Азефа орг-ція перейшла від "револьверного" до "бомбового" терору і стала більш законспірованою. Після маніфесту 17 жовт. 1905 ЦК ПСР розпустив БО.

Поновила свою діяльність у січ. 1906 після поразки грудневого збройного повстання 1905 у Москві. Скликання 1-ї Держ. думи знову призупинило терористичні акції. Значною мірою гальмував активну діяльність БО ПСР Є.Азеф. У відповідь на висловлене невдоволення роботою з боку ЦК партії керівники БО ПСР Є.Азеф і Б.Савинков 1906 подали у відставку, а чл. орг-ції увійшли до складу летючих бойових загонів.

1906 в Катеринославі була створена бойова група ПСР, до якої увійшли М.Комаров, Є.Величенко, І.Конюхов та ін., всього – понад 20 осіб. Від серп. 1906 вона поширила свою діяльність на пд. р-ни Російської імперії і дістала назву Укр. БО ПСР, яка існувала до 1908. У Києві та С.-Петербурзі діяли бойові загони орг-ції, якими керували відповідно Д.Боришанський та М.Швейцер. Їхні спроби вбити київ. ген.-губернатора М.Клейгельса та вел. кн. Володимира Олександровича (Романова) зазнали краху.

У жовт. 1907 ЦК відновив БО на чолі з Є.Азефом. Гол. її завданням стало здійснення теракту проти імп. Миколи II, який не вдався. У наступному році стало відомо, що Є.Азеф є провокатором, і БО була повністю деморалізована. Весною 1909 орг-ція була розпущена, а Б.Савинкову доручено створити ініціативну групу, в яку знову проник поліцейський агент. На поч. 1911 БО ПСР самоліквідувалася. За увесь час існування орг-ції до її складу входило бл. 80 терористів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Дело Гершуни о так называемой Боевой организации. СПб., 1906
  2. Спиридович А.И. Партия социалистов-революционеров и ее предшественники 1886–1911. Пг., 1918
  3. Савинков Б. Воспоминания террориста. Х., 1926
  4. Иваницкая П.С. В боевой организации. М., 1926
  5. Політичний терор і тероризм в Україні. XIX–ХХ ст. Історичні нариси. К., 2002.

Посилання:
  • АЗЕФ ЄВНО ФІШЕЛЕВИЧ
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • МИКОЛА II
  • ПЛЕВЕ В'ЯЧЕСЛАВ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • ГАПОН ГЕОРГІЙ АПОЛЛОНОВИЧ
  • ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • НИКИФОРОВА МАРУСЯ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • САВІНКОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)