Бібліографічне посилання: Степанков Є.П.
БОДУЕН ДЕ КУРТЕНЕ Ян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Boduen_K (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БОДУЕН ДЕ КУРТЕНЕ ЯН
|
БОДУЕН-ДЕ-КУРТЕНЕ (Baudouin de Courtenay) Ян (13.03.1845– 03.11.1929) – польс. мовознавець, основоположник науки про фонетичний рівень мови, а також психологічної шк. мовознавства. Проф. Казанського (1875–83), Дерптського (нині Тартуського, 1883–93), Краківського (1893– 1900), Петерб. (1900–18), Варшавського ун-тів, дійсний чл. Краківської АН (1887) і чл.-кор. Петерб. АН (1897). Дійсний чл. НТШ. Н. в Радзиміні, поблизу Варшави. Навч. у Варшаві в реальному уч-щі, а потім (1862–66) у Гол. шк., яку закінчив із ступенем магістра. Вивчав порівняльну граматику індоєвроп. мов у нім. ун-тах, згодом, до 1870, слов'ян. мови у Санкт-Петербурзі. 1870 одержав ступінь д-ра філософії Лейпцизького і магістра порівняльного мовознавства Петерб. ун-тів. У С.-Петербурзі 1871 працював на посаді приват-доцента. Два роки Б.-де-К. подорожував по пд.-слов'ян. землях Австро-Угорщини та Італії, де вивчав слов'ян. говори та записував їх фонетичні особливості, розробивши свою систему транскрипції. Поборник незалежності всіх народів і вільного розвитку всіх мов, зокрема укр. нації і укр. мови. 1895–1913 випустив кілька робіт, що стосувалися розвитку укр. мови, її фонетики, діалектології, історії Київської Русі. У петерб. період життя та творчості (1901–18) мав тісний зв'язок з місц. укр. громадою. Випустив брошуру "Национальный и территориальный признак в автономии", за що був засуджений до ув'язнення в тюрмі. Під час виборів 1922 президента Польщі представники нац. меншостей висунули його кандидатуру на цю посаду. Публікував в "ЗНТШ" статті про особливості структурного розвитку укр. мови. Відредагував та доповнив "Толковый словарь живого великорусского языка" В.Даля: 3-тє вид. (1903– 09) та 4-те вид. (1912–14). П. у м. Варшава. |