Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф.
БЕРЕСТОЛОГІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Berestolohiia (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БЕРЕСТОЛОГІЯ
БЕРЕСТОЛОГІЯ – спеціальна історична дисципліна, що досліджує середньовічне письмове джерело – берестяні грамоти, відкриті 26 лип. 1951 при розкопках Новгорода експедицією під кер-вом рос. археолога А.Арциховського. Осн. маса цих грамот знайдена у м. Новгород Великий (бл. 1000), а також у містах Стара Руса (Новгородська обл., РФ), Смоленськ, Псков, Твер та ін. (РФ). На тер. України знайдено поки що єдину берестяну грамоту у Звенигороді Галицькому археологом І.Свєшніковим. Найдавніший запис на бересті датується 1-ю пол. 11 ст., найпізніший – 2-ю пол. 15 ст. Тексти видряпували на бересті залізними, бронз. й рідше кістковими стрижнями. Обов'язковою умовою тривалого збереження грамот у культ. шарі ґрунту є його підвищена вологість, що унеможливлює приплив повітря. У 11–14 ст. береста була дешевим матеріалом для письма. Впровадження паперу і його масове поширення у сх.- слов'ян. світі з серед. 15 ст. спричинило припинення письма на бересті. Найбільшу цінність мають берестяні грамоти 11 – 1-ї пол. 13 ст. Нині їх налічується понад 400. За жанром це різноманітні документи, листи, азбуки, шкільні вправи тощо. Новгородські берестяні грамоти засвідчують жваві торг. зв'язки міста з ін. рус. містами, зокрема з Києвом. Вони є свідками масового розповсюдження грамоти у Давній Русі (див. Київська Русь) і належать до категорії масових джерел з історії середньовічної Русі; їх число зростає з кожним роком. |