Бібліографічне посилання: Усенко П.Г.
БАШЕНЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bashentsi (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАШЕНЦІ
"БАШЕНЦІ" – сформована 1874 група радикально налаштованої молоді, переважно студентів Новорос. ун-ту, які поділяли погляди ідеолога народництва П.Лаврова. Назва походить від місця зібрань у башті будинку Новикова в Одесі. Навколо лідерів "Б." – Г.Попка, I. Волошенка, Ф. Щербини – громадилися насамперед земляки, в т.ч. вихідці зі ставропольської семінарії Є.Побєдоносцев, Л.Добровольський, П.Ульянов, а також П.Iвановська, Г.Чернявська, А.Шаповалова та ін. Дотримувалися неписаних правил ведення соціаліст. пропаганди, "ходіння в народ". Налагодили зв'язки з Лавровим, петерб. народниками та "Південноросійським союзом робітників", після розгрому якого прилучили до себе частину його членів, зокрема Гната й Iвана Iвичевичів, Г.Iванченка. 1876 Попко звітував про діяльність "Б." на з'їзді "лавристів" у Парижі. 1877 гурт припинив своє існування. Щербина з дружиною (А.Шаповаловою) опинився на засланні у Вологодській губ., Попко, Волошенко, Iванченко, брати Iвичевичі пристали до київ. революц. народників, Побєдоносцев і Ульянов повернулися на Ставрополля (нині край РФ). |