Бібліографічне посилання: Верменич Я.В.
БАЛТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Balta_mst (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАЛТА
БАЛТА – місто Одес. обл., райцентр. Розташов. на р. Кодима (бас. Пд. Бугу), за 8 км від залізничної ст. Балта. Нас. 23,6 тис. осіб (1998). Поселення виникло біля збудованої турками в 1-й пол. 16 ст. фортеці й до 1791 перебувало під юрисдикцією Османської імперії. За Ясським мирним договором 1791 відійшло до Російської імперії і було включено до складу Тираспольського пов. Херсонської губернії. 1797 до Б. приєднано м-ко Єленськ (Юзефград) і за указом імп. Павла I "О присоединении слободы Балта к городу Еленску с переименованием оного Балтою вона стає містом і адм. центром найбільшого повіту Подільської губернії. У 19 ст. Б. – торг. і ремісничий центр, тут діяли тютюнова ф-ка, винокурний, пивоварний, два миловарні, чавуноливарний, 8 цегельних з-дів. 1865 побудовано першу в Україні залізницю Одеса–Балта. Від 1923 Б. – райцентр. 1924–29 – столиця новоутвореної Автономної Молдав. СРР, від 1937 – Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Від 1940 – у складі Одес. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 від 5 серп. 1941 по 29 берез. 1944 було окуповане румун. військами (див. Трансністрія). Археол. пам'ятки – поселення 2 тис. до н. е. |