Бібліографічне посилання: Дзюба О.М.
БАЛАБАН Ісая [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Balaban_I (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАЛАБАН ІСАЯ
БАЛАБАН Ісая (світське ім'я – Іван; р. н. невід. – 1619, за ін. даними, 1620) – церк. і культ.-освіт. діяч. Походив із шляхетської родини Балабанів, небіж львів. єпископа Гедеона Балабана. Один із діячів Балабанівського літ.-видавничого гуртка в с. Стрятин (нині с. Стратин Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл.) та с. Крилос. Архімандрит Унівського Свято-Успенського монастиря (1597). Був запрошений князем В.- К.Острозьким до м. Острог, призначений ігуменом Дерманського Свято-Троїцького монастиря (1606). Керував Острозькою друкарнею, яку перенесено 1603 до Дерманського Свято-Троїцького монастиря, а після 1605 повернуто до Острога. Брав участь у підготовці до видання пер. з грец. мови зб. Федора Авукара проти єретиків (1611), який так і не був виданий. У рукописі міститься похвала Б., складена від імені одного з учнів Острозької школи. У королів. привілеї 1620 про Б. згадано вже як про померлого. |