Бібліографічне посилання: Дзюба О.М.
БАКАЛАВР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bakalar_bakalavr (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАКАЛАВР
БАКАЛАВР (лат. baccalaurens, від baccalaureãtus – увінчаний лаврами) – 1) перший вчений ступінь в деяких країнах; 2) особа, яка одержала диплом про закінчення середньої освіти (у Франції та деяких ін. країнах); 3) перший вищий освітній ступінь. У середньовічних ун-тах ступінь Б. надавався після складання іспиту. У деяких ун-тах, напр., Кембриджському, ступінь Б. отримували лише студенти ф-ту мист-в (faculty of Arts), на ін. ф-тах першим був ступінь магістра; Б. міг стати студент, який досяг 17-річного віку і провчився в ун-ті 1,5–3 роки; Б. продовжував навч. в ун-ті, але отримував право читати лекції, зокрема на ф-ті мист-в – основи граматики, риторики й логіки. Багато Б. ставали домашніми вчителями. Як домашні вчителі Б. в Україні згадуються в документах 16 ст. У 18 ст. Б. називали студентів Києво-Могилянської академії. На канікули вони розходилися по Україні й навчали дітей грамоти. Традиції надання ступеня Б. збереглись у європ. та амер. ВШ, нині впроваджуються і в Україні. |