ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО

  Бібліографічне посилання: Петренко Є.Д. АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Azovske_kozatske (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО

АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО Бере початок з 1828, коли під час російсько-турецької війни 1828–1829 на бік Росії перейшла частина козаків ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ. З цих козаків та ін. вихідців з-за Дунаю було сформовано ДУНАЙСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО. Після закінчення війни козаки полку з сім'ями були поселені на пн.-зх. узбережжі Азовського м. на землях між Бердянськом та Маріуполем і 27 трав. 1832 отримали назву А. к. в. Першим наказним отаманом війська був Й.Гладкий (1832–53) – останній кошовий отаман Задунайської Січі, який ініціював повернення "турецьких запорожців" в укр. землі. Військо заснувало дві станиці – Микільську (нині с-ще міськ. типу Володарське) і Покровську (нині с. Бойове Володарського р-ну; обидві нині Донец. обл.). Згодом до війська було прилучено Петровський Посад (нині с. Новопетрівка Бердянського р-ну Запоріз. обл.), с. Новоспасівське (нині с. Осипенко Володарського р-ну Донец. обл.) і станицю Стародубську (нині с. Стародубівка Першотравневого р-ну Донец. обл.), засновані переселенцями з Черніг. губ. 1832А. к. в. нараховувало 1619 осіб обох статей, 1833 нас. війська збільшилось до 6000 осіб обох статей. 1837 у війську створено 10 команд, що відбували берегову службу на баркасах уздовж сх. берегів Чорного м. – від Керченської протоки до м. Поті (нині місто в Грузії). Баркасні команди проіснували до 1864. Під час війни А.к.в. виставляло мор. батальйон для оборони узбережжя, піший напівбатальйон і флотилію малих мор. човнів для крейсування вздовж берегів Азовського і Чорного морів. 1862–64 більшість азовських козаків (1117 сімей) було вислано на Кубань і поселено в 12 закубанських станицях. 23(11) жовт. 1864 був затверджений указ про скасування А.к.в. Офіцери А.к.в. були зараховані до спадкових або особистих дворян з отриманням земельного наділу, а козаки – до селян з наділом 9 десятин на особу чол. статі. 27 серп. 1866 канцелярія війська була зачинена, і воно припинило своє існування. Регалії, зброю, учбову флотилію було передано КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Короленко П.П. Азовцы. "Киевская старина", 1891, № 7–8
  2. Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска, т. 2. Екатеринодар, 1913
  3. Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на півдні України 1775–1869. Одеса, 1995. Маленко Л. Азовське козацьке військо (1828–1866). Запоріжжя, 2000.

Посилання:
  • БЕРДЯНСЬК
  • ДУНАЙСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • ГЛАДКИЙ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ
  • КУБАНЬ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • МАРІУПОЛЬ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829
  • ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦТВО ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ НОВОЇ СІЧІ
  • АЗОВСЬКЕ МОРЕ (МЕОТИДА)
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ЄНІКАЛЕ
  • ГЛАДКИЙ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КУБАНЬ
  • КУХАРЕНКО ЯКІВ ГЕРАСИМОВИЧ
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • ПІВДЕННА УКРАЇНА
  • СТАНИЦЯ
  • ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)