Бібліографічне посилання: Верменич Я.В.
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Avtonomna_respublika (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
|
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ – адм.-тер. одиниця у складі України. Статус АРСР у складі УРСР отримала 12 лют. 1991, перейменована на АР Крим 24 квіт. 1992. Розташов. на Крим. п-ові, є найпівденнішим регіоном України. На зх. та пд. омивається Чорним м., на сх. – Азовським м. Керченською протокою відділена від РФ. На пн. межує з Херсонською областю. З материком з'єднана Перекопським перешийком, на якому прокладено залізницю та автомагістраль. Тер. – 36,1 тис. км 2 (4,3 % від тер. України). Поділяється на 14 р-нів, має 16 міст, 56 с-щ міськ. типу, 243 сільс. ради, 957 сільс. населених пунктів. Адм. центр – м. Сімферополь. Чисельність нас. – 2033,7 тис. осіб (2001), міського – 63 %, сільс. – 37 %. За нац. складом переважають росіяни – 58,3 %, українці складають 24,3 %, КРИМСЬКІ ТАТАРИ – 12 %. Статус істор. населених місць мають: Балаклава, міста Сімферополь, Алупка, Алушта, Армянськ, Бахчисарай, Білогірськ, ЄВПАТОРІЯ, ІНКЕРМАН, Керч, Саки, Старий Крим, Судак, Феодосія, Ялта, с-ща міськ. типу Гаспра, ГУРЗУФ, КОКТЕБЕЛЬ, Кореїз, ЛІВАДІЯ, Масандра, Новий Світ, 0Ореанда, Партеніт, Сімеїз, Форос, 0Чорноморське, Щебетовка. За характером рельєфу тер. Криму поділяють на пн. – рівнинну (Степовий Крим) та пд. гірську – Крим. гори (Гірський Крим). Осн. корисні копалини: залізні руди, природний газ тощо. У р-ні Карадага – поклади напівкоштовних каменів. Пд. берег Криму – рекреаційний регіон, клімат пн. ч. помірно континентальний, посушливий, пд. – субтропічний середземномор. типу. Річок у Криму небагато, на найбільших з них створено водосховища для водопостачання міст. Найбільша водна артерія – Пн.-Крим. канал. Є лиманні солоні озера (Сасик, Сакське), мінеральні джерела і лікувальні грязі. Тер. Криму заселена від часів раннього палеоліту. Найдавніше відоме на ймення нас. – 0кіммерійці та таври, в 7 ст. до н. е. в степовій ч. Криму владарювали скіфи. Від 6 ст. до н. е. Крим став об'єктом грец. колонізації, на узбережжі виникли міста-колонії, ч. яких увійшла до Боспорського царства, ч. – до Херсонеської д-ви (див. 0Херсонес Таврійський). На поч. 1 тис. н. е. Крим потрапив в орбіту впливу Рим. імперії (див. Рим стародівній), у 3–15 ст. значною його частиною володіли 0готи, у 13 ст. їх, однак, потіснили генуезці. Помітний вплив на етнічний склад Криму справили гуни, хозари, слов'яни, печеніги, половці. У 13 ст. в Крим вторглися татариЗолотої Орди. Після розпаду Золотої Орди в Криму виникло КРИМСЬКЕ ХАНСТВО (1443), яке від 1475 до 1774 було васалом Османської імперії. 1783 Крим приєднаний до Російської імперії, 1784 він увійшов до новоств. Таврійської області, 1797 – до Новоросійської губернії, 1802 – до Таврійської губернії. В кін. 19 ст. до складу останньої, крім 5 крим. повітів (Сімферопольський, Євпаторійський, Перекопський, Феодосійський, Ялтинський), входили також 3 повіти Причорномор'я (Бердянський, Дніпровський, Мелітопольський). Не входили до складу губ. міськіокруги Керченсько-Єнікальського градоначальства та Севастопольського військ. губернаторства. Таврійська губ. була ліквідована у зв'язку з утворенням Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди (існувала протягом берез.–квіт. 1918). У квіт. 1919 було проголошено Крим. Соціаліст. Рад. Республіку, у жовт. 1921 створено КРИМСЬКА АВТОНОМНА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА в складі РСФРР. До неї входили Джанкойська, Євпаторійська, Керченська, Севастопольська, Сімферопольська, Феодосійська та Ялтинська округи. Конституція Крим. АСРР (листоп. 1921) органами центр. влади в Крим. АСРР визначила Всекрим. з'їзд Рад і Крим. ЦВК, а держ. мовами – рос. і кримськотатар. В новій редакції Конституції Крим. АРСР (4 черв. 1937) закріплювався статус ВР Крим. АРСР, а пункт про дві держ. мови був знятий. На 1938 в республіці налічувалося 26 р-нів. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 на окупованій гітлерівцями тер. Криму (1941–44) діяли численні підпільні орг-ції і партизан. загони. 250 днів тривала Севастопольська оборона 1941–1942. Тер. п-ова була звільнена в ході КРИМСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944. У трав. 1944 за звинуваченням у пособництві гітлерівським окупаційним властям із Криму було виселено крим. татар (див. ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944), у черв.–серп. депортовано також вірменів, болгар, греків, німців. Після закінчення війни почалося переселення до Криму нас. з тер. СРСР, що найбільше постраждали. 30 черв. 1945 Крим. АРСР перетворено на Крим. обл. у складі РРФСР, 19 лют. 1954 Крим. обл. передано до складу УРСР. На поч. 1990-х рр. ініційовано перегляд статусу Криму на засадах відновлення Крим. АРСР. З урахуванням підсумків проведеного в Криму референдуму, ВР УРСР ухвалила Закон про відновлення крим. автономії (12 лют. 1991). АР Крим як адм.-тер. автономія самостійна у вирішенні питань, які віднесені до її відання. Вона здійснює, зокрема, нормативне регулювання питань с. госп-ва і лісів; меліорації і кар'єрів; громад. робіт, ремесел і промислів; містобудування і житлового г-ва; туризму, готельної справи, ярмарків доброчинності; закладів к-ри, історико-культ. заповідників; транспорту заг. користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибальства, санітарної і лікарняної служб. АР Крим, відповідно до КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996 і законів України, зараховує у свій бюджет податки і збори, стягнуті на її тер., та передає їх ч. у держ. бюджет України на заг.-держ. витрати; має право на проведення експериментів у сфері оподаткування. Конституція АР Крим, прийнята 21 жовт. 1998, закріплює принцип рівності нац. к-р, встановлює межі функціонування поряд з держ. укр. також рос., кримськотатар. та ін. мов. АР Крим має свої символи: Герб, Прапор і Гімн. Нормативно-правові акти ВР АР Крим і РМ АР Крим повинні відповідати Конституції і законам України. Місто Севастополь як адм.-тер. одиниця має спец. статус, який, однак, лишається поки що недостатньо врегульованим. Гострою для Криму є проблема інтеграції в укр. сусп-во колиш. депортованих крим. татар, які повертаються сюди. Владні структури України розв'язують ці проблеми, контактуючи з 0Меджлісом кримськотатарського народу та ін. громад. орг-ціями крим. татар. Природно-кліматичні умови Криму обумовлюють першочерговий розвиток на тер. АР Крим санаторно-курортного г-ва та пов'язаних з цією сферою галузей пром-сті і с. госп-ва. Провідні галузі – харчова (виноробна, рибопереробна), хімічна. Осн. істор. пам'ятки: Генуезька фортеця (14–15 ст., Судак), Вірм. церква св. архангелів Михаїла і Гавриїла (1408, Феодосія), Генуезька і міська фортеці (14 ст., Феодосія), мечеть хана Узбека (1314, Старий Крим); Ханський палац (16–17 ст., Бахчисарай), Успенський печерний монастир (7–19 ст., Бахчисарай), мечеть Тохтали-Джамі (1707, Бахчисарай), фортеця і печерне місто "Чуфут-Кале" (10–18 ст., Бахчисарай), церква Іоанна Предтечі (8–14 ст., Керч), палац графа М.Воронцова і парк (1827, Алупка), Лівадійський комплекс будівель палацу 0Романових (19–20 ст., Ялта). |