Бібліографічне посилання: Дзира Я.І.
АПОКРИФИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Apokryfy (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
АПОКРИФИ
АПОКРИФИ (άπόϗρυφος – таємний, прихований) – реліг. твори, близькі за жанром до біблійних (див. Біблія), але які не увійшли до канону – Святого Письма. А. оповідають про події, які у Святому Письмі згадані побіжно. Первісно церква не забороняла А. На їхній основі створювалися перекази й легенди, які доповнювали Святе Письмо. Єретичні секти, з метою надати А. авторитету, приписували їхнє авторство пророкам, апостолам, отцям Церкви. В Україну А. прийшли в 11–12 ст. з Візантії і Болгарії з перекладною християн. літ., поширювалися у списках, в усній формі та церк. малярстві. В 16–17 ст. доповнювалися перекладами й переказами зх.-європ. походження. А. поділяють на кілька груп – старозавітні (про створення світу, Адама та Єву, про Ноя, Мойсея, Соломона тощо); новозавітні (про дитинство Ісуса Христа, суд над Спасителем, хресні муки, прихід до пекла, "кінець світу", про Богородицю й апостолів). В Україні поширеними були апокрифічні євангелія Іакова, Хоми та Никодима. А. знаходимо в багатьох фольклорних і оригінальних творах укр. літ. Київської Русі (літописах, житіях святих, ораторських творах тощо). Найвідоміші апокрифічні тв. давнього періоду (12 ст. і пізніше): "Ходіння Богородиці по муках", "Слово о Лазаревім воскресенії", "Слово про збурення пекла", "Ходіння апостола Андрія" тощо. Мова і стиль А. видозмінювалися при переписуванні. А. отримали широке відображення не тільки в пам'ятках старовинного укр. письменства, а й у фольклорі, образотворчому мист-ві. В 19 ст. у новій укр. літ. апокрифічні сюжети й мотиви обробляли І.Котляревський, Т.Шевченко, І.Франко та ін. Найповнішу зб. А. видав І.Франко – "Апокрифи і легенди з українських рукописів" (Львів, 1896–1910, т. 1–5). |