ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АГМЕД І

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. АГМЕД І [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ahmed_I (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АГМЕД І

АГМЕД I (18.04.1590–22.11. 1617) – турец. султан (1603–17); 14-й султан династії Османів, син султана Мегмеда III. Н. у м. Маніса (Пд.-Зх. Туреччина). Успадкував батьківський трон у січ. 1603. Всупереч встановленому з часів Мегмеда II Завойовника звичаю, отримавши владу, не стратив свого брата Мустафу. Початок правління А. I припав на особливо скрутний для Османської імперії час війни на два фронти: в Угорщині, де з 1595 точилася важка війна з Габсбургами, та Закавказзі, де перський шах Аббас I Великий завоював землі до фортеці Карс (нині місто, Туреччина) та Єревана (Вірменія). Водночас вся Анатолія (назва азіатської ч. Туреччини на п-ові Мала Азія) була охоплена повстанням джеляліїв – збіднілих тимаріотів (воїнів-землевласників) та селян, що стало ознакою кризи класичної осман. земельно-податкової системи. Війна з австрійцями завершилася мирним договором у Сітватороку (1606), що пізніше підтверджувався у 1608, 1615, 1616. Замирення з персами було залагоджене 1611. Джелялії були розгромлені протягом 1607–08, але Анатолія зазнала спустошення й розрухи. З перемінним успіхом точилася війна на Середземномор'ї з мальтійськими рицарями. Спаленням Трапезунда (нині м. Трабзон, Туреччина) 1614 починаються мор. наскоки укр. козаків на Пд. Причорномор'я. А. I поновив та встановив капітуляції (договори, що фіксували особливі права іноземців на тер. Осман. імперії) з Францією, Англією, Венецією та Голландією.

Свавільний та запальний, він часто нехтував своїми здібними адміністраторами. За його правління в імперії поширилося паління тютюну. Захоплювався полюванням, поезією. Започаткував численні доброчинні справи (фундації), серед яких, зокрема, спорудження т. зв. Блакитної мечеті (або Султан Агмет Джамі), збудованої у Стамбулі на колиш. іподромі.

За правління А. на палацовій службі перебував Кочі-бег, автор критичного трактату про сучасні йому осман. порядки.

П. у м. Стамбул.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Смирнов В.Д. Кочибей Гомюрджинский и другие османские писатели XVII века. СПб., 1873
  2. Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі "Дар Великих мужів у воюванні морів". В кн.: Марра Mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів– К.– Нью-Йорк, 1996.

Посилання:
  • ГАБСБУРГИ
  • МЕГМЕД II АЛЬ ФАТІХ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СТАМБУЛ

  • Пов'язані терміни:
  • СТАМБУЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)