ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Varshavskyj_dohovir_1920 (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.

ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 політ. й військ. конвенції, підписані відповідно 21 і 24 квіт. представниками Польщі й Директорії УНР. Розроблення документів велося за безпосередньої участі Ю.Пілсудського й С.Петлюри у суворій таємниці від польс. сейму та уряду УНР. Через це в. д. часто визначається як "договір Пілсудський–Петлюра". Політ. конвенцію підписали керуючі зовн.- політ. відомствами Я.Домбський та А.Лівицький, військ. довірені Пілсудського в.Славек і в.Єнджеєвич та представники Армії УНР ген.-поручник в.Сінклер і підполк. М.Дідковський.

Політ. конвенція складалася з преамбули, 9 ст. (артикулів) і прикінцевого положення. У преамбулі декларувалося право кожного народу на самовизначення та "окреслення своїх стосунків з сусідами". ст. 1 містила заяву польс. сторони про визнання права України на незалежне держ. існування в межах, які визначатимуться договорами з її сусідами на пн., сх. й пд. Польща визнавала Директорію УНР "на чолі з С.Петлюрою за верховну владу УНР". ст. 2 окреслювала кордон між Польщею і УНР: від Дністра на пн., вздовж Збруча (прит. Дністра), далі – колиш. держ. кордоном між Австро-Угорщиною й Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького р-ну Терноп. обл.), звідти на пн. через Кременецькі гори, потім на сх. від м. Здолбунів і далі – сх. адм. кордоном Рівнен. пов. Пн. ділянка кордону проходила вздовж адм. межі колиш. Мінської губ. до р. Прип'ять, далі цією рікою до Дніпра. Таке розмежування передавало Польщі Східна Галичина – тер., що 22 січ. 1919 увійшла до складу УНР як Західна область Української Ннародної Рреспубліки (ЗО УНР). Окремий запис про "точніше порозуміння" щодо Рівнен., Дубнівського й частини Кременецького пов. означав перехід до Польщі Зх. Волині – частини безпосередньої тер. УНР. ст. 3 проголошувала відмову Варшави на користь України від земель між лінією розмежування і сх. кордоном Польщі 1772.

Ст. 4 містила зобов'язання не укладати угод, спрямованих проти договірних сторін; ст. 5 забезпечувала нац.-культ. права поляків в Україні та українців у Польщі. ст. 6 передбачала укладання окремих "економічно-торговельних умов" між УНР і Польщею; заг. розв'язання аграрного питання в Україні відкладалося до Установчих зборів; до їх скликання "юридичне становище" польс. землевласників регулювалось угодою між УНР і Польщею. ст. 7 визначала майбутню військ. конвенцію інтегральною частиною політ., а ст. 8 оголошувала конвенцію таємною, "за винятком першого артикула", забороняючи її оприлюднення "в цілості чи почасти" без взаємної згоди. За ст. 9-ю угода набувала чинності "негайно по підписанні". Прикінцеве положення передбачало, що в разі розходження між укр. і польс. текстами угоди перевага надаватиметься останньому.

Військ. конвенція розглядала практичні аспекти спільного збройного походу на сх. Її ключове положення зафіксовано у ст. 3-й: військ. дії мали здійснюватися "під загальним керуванням" польс. командування. Проблемам постачання польс. армії продовольством і гужовим транспортом присвячено 6-ту ст. "До команд польських дивізій і армій" направлялися "цивільні комісари або українські провіантські старшини", передбачалося застосування спільних примусових заходів (реквізиції) в разі непостачання українським урядом потрібних продуктів.

Ст. 7 передавала польс. командуванню контроль над залізницями України; передбачався їх майбутній перехід під владу УНР.

Ст. 8 регламентувала організацію влади на тер., зайнятих у ході наступу. Тут також мали місце суперечності. Поряд із вказівкою на те, що "Український уряд організує... свою владу й адміністрацію цивільну і військову", зазначалося: "Тили польських військ буде охороняти польська польова жандармерія і польське ... військо". До цього додавалося: "Влада на дотепер зайнятих теренах, що мають відійти до УНР, залишається тимчасово в руках польських властей".

Ст. 9 обумовлювала окремі моменти майбутньої евакуації польс. військ з тер. УНР "по виконанню загального плану спільної акції".

У прикінцевих положеннях, які відкривають ст. 10–12, йшлося про формування військ. частин, що вже існували "на польській території", а також створюваних після початку збройних дій, допомогу в цьому з боку польс. командування.

За ст. 13, "ціла здобич залізнична, за винятком панцерних потягів, а також інша військова здобич, крім рухомої, взятої в бою, становлять власність Української Держави". Втім, ішлося про необхідність укладення окремої угоди з цього питання.

Ст. 14 і 15 мали на меті укладання додаткових фінансово-госп., залізничної, а можливо, й "сталої військової конвенції". ст. 16 й 17 стосувалися протокольних питань.

За умовами в. д. УНР певною мірою потрапляла в залежність від Польщі.

Уперше укр. тексти конвенцій опублікував 1926 С.Шелухін, пер. політ. конвенції франц. мовою зробив Р.Мартель 1931, переважну більшість її статей польс. мовою 1934 оприлюднив Л.Василевський.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Шелухін С. Варшавський договір між поляками і С.Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага, 1926
  2. Martel R. La France et la Pologne. Paris, 1931
  3. Wasilewski L. Kwestia Ukraińska jako zagadnienie mіędzynarodowe. Warszawa, 1934
  4. Документы и материалы по истории советско-польских отношений, т. 2. М., 1964
  5. Ukraine and Poland in documents. 1918–1922, рart 2. New York, 1983.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ШЕЛУХИН СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • СІНКЛЕР ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • ВАСИЛЕВСЬКИЙ ЛЕОН
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАХІДНА ОБЛАСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЗО УНР)
  • ЗДОЛБУНІВ

  • Пов'язані терміни:
  • ПРОГОЛОШЕННЯ ЗЛУКИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. ЗАВЕРШЕННЯ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
  • ЧЕРВОНЕ КОЗАЦТВО
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919
  • ДОГОВІР МІЖ ДИРЕКТОРІЄЮ УНР І ПОЛЬЩЕЮ 1920
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • МИХАЙЛОВ ЛЕОНІД ДМИТРОВИЧ
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СТЕМПОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНО-ТРУДОВА ПАРТІЯ (УНТП)
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УСДП)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІСТНИК, ЩОДЕННА ГАЗЕТА
  • ВИТВИЦЬКИЙ СТЕПАН
  • ЮНАКІВ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ЗАХІДНА ОБЛАСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЗО УНР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)