ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г. ЛОСЕНКО Антон Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Losenko_A_P (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ

ЛОСЕНКО Антон Павлович (10. 08(30.07).1737–04.12(23. 11).1773) – живописець, рисувальник, педагог, культ. діяч. Академік петерб. Академії мист-в (1770), професор (1772). Основоположник рос. істор. живопису. Н. в м. Глухів у козац. родині. Навч. в Глухівській школі співу та інструментальної музики. Рано став сиротою. У 7 років (1744) направлений у Придворну співоцьку капелу. 1753 (через пов'язану з віком зміну голосу) відданий на навчання до кріпацького живописця графа П.Шереметьєва – портретиста І.Аргунова (1729–1802). 1758 зарахований графом І.Шуваловим до петерб. Академії мист-в, де навчався під кер-вом французьких художників Л.-Ж.Ле-Лоррена (1715–59) та Ж.-Л.Девельї (1730–1804). 1760 написав портрети президента петерб. Академії мист-в графа І.Шувалова, поета А.Сумарокова. Від вересня цього ж року вдосконалював свою майстерність у Ж.Рету (1692–1768) в Парижі (Франція). Створив там велику картину на євангельський сюжет "Чудесный лов рыбы". 1762 повернувся до Санкт-Петербурга. Написав портрети вел. кн. Павла Петровича (майбутній імп. Павло I; "Портрет Великого князя Павла Петровича в детстве", засновника першого російського публічного театру Ф.Волкова і актора Я.Шумського. 1763–65 знову вчився в Парижі у майстерні істор. живопису Ж.-М.Вьєна (1716–1809). Там він написав, зокрема, "Смерть Адониса", "Андрей Первозванный" (обидві 1764), "Жертвоприношение Авраама (Авраам приносит в жертву сына своего Исаака)" (1765). Від 1766 вивчав античність і копіював майстрів Відродження в Італії, написав полотно "Зевс и Фетида" (1769). У його картинах початку й середини 1760-х рр. на бібл. сюжети відчутні зв'язки з мист-вом пізнього бароко, наступні праці (зокрема "Авель" и "Каин", обидві 1768) позначені рисами класицизму. 1769 повернувся в С.-Петербург. 1770 створив картину на тему давньоруської історії – "Владимир и Рогнеда", яка стверджувала рівноправність нац. історії з історією антич. світу. За неї отримав звання академіка. Цього ж року зайняв посаду ад'юнкт-професора петерб. Академії мистецтв. 1772 став професором і директором (спільно з франц. скульп. Н.-Ф.Жилле, 1709–91) петерб. Академії мист-в. Створив перший в Російській імперії посібник з худож. анатомії під назвою "Изъяснение краткой пропорции человека, основанной на достоверном исследовании разных пропорций древних статуй, старанием Императорской Академии художеств профессора живописи господина Лосенка для пользы юношества, упражняющегося в рисовании, изданное". Підготував рекомендації щодо роботи над істор. картиною. Працював над полотном "Прощание Гектора с Андромахой" (1773, не закінчена; у піднесених образах у ній втілено ідею патріотичного подвигу, готовності до самопожертви).

1773 (на 37 році життя) почав тяжко хворіти і невдовзі помер.

Похований на Смоленському кладовищі в м. С.-Петербург.

Його пед. діяльність, а також його підручник (ним користувалися до серед. 19 ст.) істотно вплинули на розвиток худож. освіти в Рос. імперії.

Картини Л. зберігаються в музеях Росії, Білорусі, України ("Авель" – у Харків. худож. музеї).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Каганович А.Л. Антон Лосенко и русское искусство середины ХVIII ст. М., 1963
  2. Гаврилова Е.И. Антон Павлович Лосенко. Л., 1977
  3. Її ж. Антон Лосенко и его наследие. "Художник", 1988, № 7
  4. Молева Н.М. Выдающиеся русские художники-педагоги. М., 1991.

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • БАРОКО
  • ГЛУХІВ
  • ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС

  • Пов'язані терміни:
  • ГЛУХІВ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)