ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСТОМІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ІСТОМІН Володимир Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Istomin_V (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСТОМІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

ІСТОМІН Володимир Іванович (1809, за ін. даними, 1807 або 1811 – 19(07).03.1855) – моряк, військовик, фортифікатор. Нагороджений знаком Військ. ордена (1827), кавалер орденів св. Анни 3-го (1830) і 2-го (1846) ступенів, св. Володимира 4-го (1837) і 3-го (1852) класів, св. Станіслава 2-го ст. (1843), св. Георгія 3-го класу (1854). З дворян Естляндської губ. Н. в Псковській губ. 23(11) берез. 1823 вступив до Мор. кадетського корпусу. 12 черв. (31 трав.) 1824 став гардемарином. Служив під начальством М.Лазарєва. Брав участь у середземномор. поході та блокаді протоки Дарданелли в ескадрі графа Л.Гейдена. 1827 за хоробрість у Наваринській битві, що відбулася 20(08) жовт. 1827 в бухті п-ова Пелопоннес, присвоєно 1-й офіцерський чин (мічмана). 1830 повернувся на Балтику. 1833 отримав звання лейтенанта.

1835 переведений на Чорномор. флот. Від 1840 – капітан-лейтенант. Протягом 1845–50 перебував у розпорядженні царського намісника на Кавказі М.Воронцова, воював проти горців. Від 1847 – капітан 2-го рангу, 1849 – капітан 1-го рангу, 1850 призначений командиром 120-гарматного лінійного корабля "Париж" та 35-го флотського екіпажу.

Герой Кримської війни 1853–1856. Під орудою П.Нахімова вдало діяв у Синопській битві 30(18) листоп. 1853, після чого удостоєний чину контр-адмірала. Один із організаторів Севастопольської оборони 1854–1855: очолював Пн. укріплення (коли там команду взяв В.Корнілов, перейшов при ньому на посаду нач. штабу), а потім – 4-ту оборонну дистанцію, керував захистом Малахового кургану й більшості постів Корабельної сторони Севастополя. Уславився надзвичайною витримкою, феноменальною відвагою, зазнав поранень і контузії. Загинув на шляху зі споруджуваного Камчатського редуту до Корніловського бастіону.

Похований на міськ. пагорбі, біля могил М.Лазарєва та В.Корнілова (у склепі закладеного 1854 і збудованого 1888 севастопольського Володимирського собору). Влітку 1855 тут був похоронений також П.Нахімов.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Материалы для истории Крымской войны и обороны Севастополя, вып. 1–2. СПб., 1871
  2. Контр-адмирал Истомин. "Русский архив", 1877, кн. 1
  3. С.Ф.О.[Огородников С.Ф.] Истомин 2-й. В кн.: Энциклопедия военных и морских наук, т. 3. СПб., 1888
  4. Общий морской список, ч. 10. СПб., 1898
  5. Истомин 2-й, Владимир Иванович. В кн.: Военная энциклопедия, [т. 2]. СПб., 1913
  6. Сидорченко В.Ф. Истомин. В кн.: Морской энциклопедический словарь, т. 1. Л., 1991
  7. Адмиралы Российского флота. М., 1995.

Посилання:
  • ГЕЙДЕН ЛОГИН ПЕТРОВИЧ
  • КОРНІЛОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • НАХІМОВ ПАВЛО
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ОБОРОНА 1854–1855
  • ВОРОНЦОВ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОРНІЛОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • МАЛАХОВ КУРГАН
  • МИКЕШИН МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ГЕРОЇЧНОЇ ОБОРОНИ І ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ОБОРОНА 1854–1855


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)