ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСКРА ЗАХАР ЮРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. ІСКРА Захар Юрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Iskra_Z (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСКРА ЗАХАР ЮРІЙОВИЧ

ІСКРА Захар Юрійович (р.н. невід. – бл. 1730) – військ. і політ. діяч, полковник корсунський (1684–1707), один із кер. антипольс. повстання у Правобережній Україні 1702–04. Походив із козац.-старшинського роду Іскр (див. Іскри), доводився небожем полтав. полковнику І.І.Іскрі. Козац. службу розпочав на Правобережжі. Брав участь у поході Яна III Собеського проти турец. армії під Відень 1683 (див. Віденська битва 1683). Після відновлення правобереж. козац. полків 1684 – полковник Корсунського полку. На чолі полку 1686–87 здійснив похід у Молдову проти турків. Після проголошення пацифікаційним сеймом 1699 курсу Речі Посполитої на ліквідацію козацтва І. разом з С.Палієм, С.Самусем і А.Абазиним очолив нац.-визвол. боротьбу на Правобережжі. В жовт.–листоп. 1702 І. на чолі Корсунського полку розгромив польс. війська під Немировом і Бердичевом, змусив капітулювати залогу м. Біла Церква. Під натиском переважаючих сил ворога 1704 І. зі своїм полком відступив на Лівобережну Україну і визнав юрисдикцію гетьмана І.Мазепи. За участь у доносі І.І.Іскри на Мазепу 1708 заарештований гетьманом у Батурині разом із сином Климентом (Климентієм). Після реабілітації Петром I І.І.Іскри обіймав сотницький уряд (посаду) у Погарській сотні Стародубського полку, а 1713 числився "значним військовим товаришем", 1714–21 виконував обов'язки полкового обозного названого полку. Мав синів: Климентія (р. н. невід. – перед 1730) – трахтемирівського сотника, переяслав. полкового хорунжого; Івана – сотника компанійського полку (див. Компанійці); Григорія та дочку Олену, одружену з компанійським полк. К.Часником.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Максимович М. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого. В кн.: Максимович М. Собрание сочинений, т. 1. К., 1876
  2. Лазаревский А. Описание старой Малороссии, т. 1. Полк Стародубский. К., 1888
  3. Волк-Карачевский В. Борьба Польши с казачеством во второй половине XVII и начале XVIII века. К., 1899
  4. Модзалевский В. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910
  5. Сергієнко Г.Я. Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст. К., 1963
  6. Gajecky G. The Cossack administratioN of the Hetmanate, vol. 2. Cambridge, 1978
  7. Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у другій половині XVII–XVIII ст.: проблема державотворення. К., 1993
  8. Чухліб Т.В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). К., 1996.

Посилання:
  • АБАЗИН (АБАЗИНЕЦЬ) АНДРІЙ
  • БАТУРИН
  • БЕРДИЧІВ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ІСКРА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ІСКРИ
  • ХОРУНЖИЙ
  • КОМПАНІЙЦІ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КОЗАЦТВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОБОЗНИЙ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • СОТНИК
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІДЕНЬ
  • ВІДЕНСЬКА БИТВА 1683 Р.
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ ТА ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • АВГУСТ ІІ
  • ІСКРА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ІСКРА ІВАН ЯКОВИЧ
  • ІСКРИ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • СТЕБЛІВ, СМТ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)