Бібліографічне посилання: Савченко Г.П.
ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Drugy_zymovyj_pokhid_armii_UNR_1921 (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
|
ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921 (Листопадовий рейд, Льодовий похід) – рейд військ Армії Української Народної Республіки в жовт.–листоп. 1921 Правобережною Україною з метою надання допомоги партизан. рухові (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922), підняття збройного повстання проти більшовицької влади та відновлення укр. державності. Підготовчу роботу проводив ств. урядом УНР (січ. 1921) партизан.-повстанський штаб. Тер. України була поділена на 4 повстанські фронти, реорганізовані весною у 5 повстанських груп і 22 повстанські р-ни. З інтернованих у таборах Польщі укр. військ була сформована повстанська армія у складі 3-х груп: Волин. (командир – ген.-хорунжий Ю.Тютюнник, складалася з 216 старшин і 663 козаків, мала 430 рушниць, 34 кулемети, 300 шабель); Подільської (командир – підполк. М.Палій, пізніше – полк. С.Чорний, складалася з 525 старшин і козаків Київ. д-зії, мала 200 рушниць, 5 кулеметів); Бессарабської (командир – ген.-хорунжий А.Гулий-Гуленко, налічувала бл. 300 бійців). Озброєння, якого не вистачало, командування сподівалося здобути в поході. Командував повстанською армією з 23 жовт. 1921 Ю.Тютюнник, нач. генштабу був полк. Ю.Отмарштайн. За планом, Бессарабська група розпочинала відволікаючі бойові дії у напрямку Тирасполь–Одеса з поширенням на пд. зх. України, Подільська – діяла на Поділлі, а потім мала об'єднатися в трикутнику Житомир–Коростень – залізнична ст. Тетерів з гол. силами Волин. групи, яка наступала через Волинь на Київ. 24 жовт. 1921 Ю.Тютюнник віддав наказ про оголошення повстання. Бессарабська група не змогла організувати наступ і відійшла на тер. Румунії. Подільська група вийшла в рейд 25 жовт. з м-ка Гусятин. Розгромивши кілька червоноармійських кавалерійс. частин, вона вже кінною дійшла в р-н м-ка Бородянка (нині с-ще міськ. типу Київ. обл.). Не з'єднавшись з гол. силами, група повернула на зх. і 29 листоп. перейшла польс. кордон. Головна – Волин. – група вирушила в похід 4 листоп., 7 листоп. на короткий час здобула м-ко Коростень. Мобільність групи ускладнювалася великим обозом, значною кількістю поранених та обморожених, глибокими снігами, постійним веденням ар'єргардних боїв. Силами більшовицьких військ р-н рейду був блокований. Оточені кіннотою Г.Котовського, повстанці прийняли (17 листоп.) останній бій біля с. Малі Міньки (колиш. село Народицького р-ну Житомир. обл.; нині знято з облікових даних), де ч. з них загинула, а ч. потрапила в полон. Під с. Базар (нині село Народицького р-ну) за рішенням "надзвичайної п'ятірки" 359 полонених старшин і козаків було розстріляно (23 листоп. 1921; див. Базар). Більше 100 повстанців зуміли вирватися з оточення і 20 листоп. перейшли польс. кордон. Другий Зимовий похід завершив період збройної боротьби Армії УНР за укр. державність. |