ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУЖИНСЬКИЙ ГАВРИЇЛ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. БУЖИНСЬКИЙ Гавриїл [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Buzhynskyj_H (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУЖИНСЬКИЙ ГАВРИЇЛ

БУЖИНСЬКИЙ чернече ім'я Гавриїл (1680– 14.04.1731) – церк. і культ. діяч. Н. в Слобідській Україні. Освіту здобув у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). 1706 викликаний Петром I до Москви для здійснення культ.-освіт. реформ. У верес. 1707 прийняв чернецтво. 1709 став префектом і проф. філософії й богослов'я Московської слов'яно-греко-латинської академії. 1719–21 – ієромонах петровського флоту. Після створення Синоду – його радник і протектор усіх шкіл і друкарень у Росії. Архімандрит Іпатіївського (1721) і Троїце-Сергієвого (1722– 26) монастирів. Від 1726 – єпископ Рязанський і Муромський. Сподвижник С.Яворського і Ф.Прокоповича. Займався організацією шкільної освіти, книгодрукуванням, перекладами, які відкривали для рос. читача антич. літ., тв. європ. істориків, правників, економістів. Один із представників ранньої просвітництва доби, яке культивувало ідею удосконалення сусп-ва шляхом поширення освіти, знань, реліг. толерантності. Перекладав з лат. мови: "Введение в историю европейскую Самуила Пуффендорфа" (М., 1718), "Феатрон, или Позор исторический В.Стратемана" (М., 1724), "Самуил Пуффендорф об обязанностях человека и гражданина" (СПб., 1726), брав участь у перекладі кн. "Аполлодора грамматика афинейского библиотеки или о богах" (М., 1725). Автор передмов до праць С.Пуффендорфа і В.Стратемана, укладач зб. "Юности честное зерцало". Після смерті Петра I звинувачений в єресі, й Таємна канцелярія розпочала проти нього слідство. Його пер. були заборонені й вилучені з книгозбірень. Найбільше примірників книг Б. знаходилося в Лівобережній Україні. Відомий як проповідник, панегірист реформ Петра I. Мав велику власну б-ку, переважно лат. та польс. мовами, з богослов'я, філософії, антич. літ. Б-ка перейшла до Моск. слов'яно-греко-лат. академії.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Пекарський П. Наука и литература в России при Петре Великом, т. 1–2. СПб., 1862
  2. Ничик В.М. Гавриил Бужинский – русско-украинский мыслитель начала XVIII в. В кн.: Идейные связи прогрессивных мыслителей братских народов (XVII–XVIII вв.). К., 1978
  3. Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. К., 1984.

Посилання:
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКВА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • ПУФЕНДОРФ CАМУЕЛЬ ФОН
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СИНОД
  • ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН

  • Пов'язані терміни:
  • ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКВА
  • ПРОСВІТНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)