Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г.
БОГОМАЗОВ Олександр Костянтинович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bogomazov_O (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БОГОМАЗОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ
|
БОГОМАЗОВ Олександр Костянтинович (07.04(26, за ін. даними, 27.03).1880–03.06.1930) – укр. художник, теоретик образотворчого мист-ва, культ. діяч, педагог. Провідний майстер укр. та рос. авангарду, один із засн. нац. кубофутуризму. Н. в с. 0Ямпіль. 1902 вступив до Київ. худож. уч-ща, де вчився в О.Мурашка та І.Селезньова. Брав уроки у приватних студіях С.Світославського в Києві, К.Юона та Ф.Рерберга в Москві. Співпрацював у газ. " Киевская мысль", для якої виконав серію політ. карикатур. 1911 за завданням редакції їздив до Фінляндії. 1908 разом з рос. художниками Д.Бурлюком, М.Ларіоновим і О.Екстер брав участь у київ. виставці авангардного мист-ва "Ланка" ("Звено"). Очолював молодіжне мистецьке об-ня "Кільце" та брав участь у його виставці (1914). Займався пед. діяльністю: викладав у вищому початковому уч-щі в с. Горюси на Пн. Кавказі (1915–17), навч. закладах Києва, м. Золотоноша, сіл Будаївка (нині м. Боярка), Боярка (нині с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київ. обл.). Після Жовтневої революції 1917 працював у галузі агітаційно-масового мист-ва, керував худож. оформленням революц. свят. Завідував від. худож. освіти у Всеукр. к-ті образотворчого мист-ва. Від 1925 чл. Асоціації революційного мистецтва України. 1922–30 викладав в Ін-ті пластичних мистецтв (з 1924 – Київ. худож. ін-т). Живописним та графічним роботам Б. властиві гостре відчуття сучасності, підвищена виразність і динамічність форм. Серед тв.: "Портрет дружини" (1914), пейзажі Києва та Кавказу, побутові композиції – "В'язниця", "Трамвай", "Сінний ринок", "Львівська вулиця у Києві" (всі – 1914), "Монтер" (1915), "Поїзд", "Спогади про Кавказ" (обидві – 1916), рисунки "Над Дніпром", "Хрещатик" (1914), ліногравюри "На конверторному заводі" (1914), "Карл Маркс" (1926). У 2-й пол. 1920-х рр. працював над проблемами колориту: "Правка пилок" (1927), "Пилярі" (1928–29), "Тирсоноси" (1929), портрети доньки (1926, 1929). Автор теор. дослідження "Живопис та елементи" (1914), в якому виклав засади авангардного мист-ва, розглянув психологію створення худож. образу. Від 1899 постійно вів щоденник. Творчість Б. посідає чільне місце в світ. худож. процесі. Його роботи зберігаються в музеях України, а також у худож. зібр. Зх. Європи і США. П. у м. Київ. |
дата публікації: 2003 р.
Література: - Історія українського мистецтва, т. 5. К., 1971
- Горбачов Д. На сонячних вантах. "Україна", 1980, № 20
- Його ж. "Де стеляться сліпучі краєвиди...". "Наука і культура. Україна, 1980", 1981
- Його ж. Пророчий рукопис. Там само, 1989
- Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини XIX – початку ХХ ст. К., 1989
- Димшиц Е., Колесников М. Олександр Богомазов. 1880–1930. Каталог творів. К., 1991
- Спогади дочки О. Богомазова. "Українське мистецтвознавство", 1993, вип. 1.
|