|
Бібліографічне посилання: Шабульдо Ф.М.
БАСКАК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Baskak (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАСКАК
БАСКАК (тюрк.) – чиновник високого рангу адміністрації Монгол. імперії та Золотої Орди. Баскацтво – одна з гол. складових системи володарювання монгол. феод. еліти в завойованих країнах з осілим населенням. За свідченням Джованні да Плано Карпіні, Б. відали збором данини, набором рекрутів до війська, пильнували за дотриманням порядку, займалися придушенням опору монгол. правлінню. Б. призначалися в найбільш залежні від Золотої Орди центри Русі. Там була їхня постійна резиденція, вони мали невеликі військ. загони. Б. збирали інформацію, наглядали за політ. обстановкою в регіоні. Скупа інформація пізніших писемних джерел не дає змоги точно визначити час запровадження й скасування баскацтва на Русі, мережу його поширення, статус Б. і характер їхніх відносин з місц. князівською владою. Мабуть, баскацтво запроваджено на Русі відразу після монголо-татарської навали, однак у різних її регіонах неодночасно. Функціонування баскацтва залежало від стану ординської міськ. бюрократії, і, можливо, Б. були поступово замінені даругами й послами в зв'язку з занепадом у 2-й пол. 14 ст. золотоординських міст і ослабленням центр. влади. | дата публікації: 2003 р.
Література: - Насонов А.Н. Монголы и Русь. М.–Л., 1940
- Зимин А.А. Народные движения 20-х годов XIV в. и ликвидация системы баскачества в северо-восточной Руси. "Известия Академии наук СССР. Серия истории и философии", 1951, т. 9, № 1
- Каргалов В.В. Существовала ли на Руси "военно-политическая баскаческая организация" монгольских феодалов? "История СССР", 1961, № 1
- Його ж. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. М., 1967
- Його ж. Баскаки. "Вопросы истории", 1971, № 5
- Vasary I. The Origin of Institution of Basqaqs. В кн.: acta Orient.
- Thomas T.Allsen Mongol Census – Taking in Rus 1245–1275. "Harvard Ukrainian Studies", v. 1, March, 1981
- Charles J.Halperin. Russia and Golden Horde: The Mongol impact on Medieval Russian History. Bloomington, 1987
- Чукаев В.А. Русь и Золотая Орда. Днепропетровск, 1998.
|
Посилання:КАРПІНІ ПЛАНО
МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
Пов'язані терміни:ПІВДЕННА РУСЬ ПІСЛЯ МОНГОЛЬСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ
ДЕСЯТИНА
ФЕДІР, КИЇВ. КНЯЗЬ
КИЇВ
МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
РИЛЬСЬК
ТЬМА
ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|