Бібліографічне посилання: Нерод В.О.
БАРКЛАЙ де Толлі Михайло Богданович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Barklaj_T (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БАРКЛАЙ ДЕ ТОЛЛІ МИХАЙЛО БОГДАНОВИЧ
|
БАРКЛАЙ-ДЕ-ТОЛЛІ Михайло Богданович (24.10.1761–26.05.1818) – рос. полководець, князь. Генерал-фельдмаршал (1814). Н. в с. Памушисе Ліфляндської губ. (нині Литва) в сім'ї військовика. 1770 був записаний до Псковського карабінерного полку рос. армії. Службу розпочав 1776 вахмістром. Під час 0російсько-турецької війни 1787–1791 відзначився при штурмі м. Очаків і в битві під Каушанами (нині м. Кеушень в Молдові). Учасник рос.-швед. воєн (1788–90, 1808–09), польс. кампанії (1791–94). У ході рос.- пруссько-франц. війни 1806–07 на чолі авангарду рос. військ стійко захищав Прейсіш-Ейлау (нині м. Багратіоновськ Калінінградської обл., РФ), був поранений. 1810–12 – військ. міністр. Під час Війни 1812 командував 1-ю Зх. армією. Стратегічний відступ рос. армії, здійснений ним як головнокоманд. на першому етапі війни, зірвав плани Наполеона I блискавично виграти кампанію. У Бородінській битві 1812 командував правим флангом і центром рос. військ, виявивши полководницьку майстерність і особисту хоробрість. 1813 – команд. 3-ю армією, невдовзі після смерті М. Кутузова призначений головнокоманд. рос.-прусськими військами. Виграв битву з французами під Кульмом (нині м. Хомутець, Чехія), за що був нагороджений орденом св. Георгія 1-го ст. Відзначився у Битві народів під Лейпцигом 16–19(04–07) жовт. 1813. За заслуги у цій битві одержав титул графа, за взяття Парижа – чин генерал-фельдмаршала і титул князя. Кавалер багатьох орденів Російської імперії і європ. країн. П. по дорозі на нім. мінеральні води у м. Iнстербург (нині м. Черняховськ Калінінградської обл., РФ). |