Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Department of Historical Regional

Відділ історичної регіоналістики створений у травні 2012 р. з метою проведення фундаментальних міждисциплінарних досліджень, які синтезують просторовий підхід до історичних, соціальних та культурних аспектів регіонального розвитку України.

Основні напрями наукової діяльності відділу: осмислення регіональної специфіки в просторовому вимірі, ретроспективне дослідження територіальної структури та прогнозування оптимальної моделі регіональної організації, з'ясування ролі регіональних чинників у житті українського суспільства на різних історичних етапах, пошук сучасних стратегій дослідження соціокультурних та геополітичних аспектів вітчизняної локальної історії, історичної урбаністики та історії погранич.

Обґрунтуванню завдань і функцій історичної регіоналістики, пошуку шляхів оптимізації регіонального дискурсу, осмисленню нових реалій сучасного світу, пов'язаних із явищами "неотурбулентності" й загостренням міждержавних відносин присвячений збірник наукових статей відділу "Регіональна історія України", який видається з 2007 р.

У 2014 р. започатковано нову серію наукових досліджень – "Студії з регіональної історії", яка спрямована на створення наукового підґрунтя для вироблення концептуальних підходів дослідження регіонів України та популяризацію наукових знань з регіональної історії в українському соціумі.

У складі відділу діяв Центр дослідження цивілізацій Причорномор’я, що займався дослідженням двох цивілізацій, що займали степи та чорноморське узбережжя України, їхню взаємодію та роль в історії України, в основному на основі автентичних писемних джерел, головно грецьких та тюркських. Одну представляли кочові скотарі Євразійського Степу, відому від кіммерійців та скіфів до Кримського ханату. Іншу – спільноти Середземномор'я, зокрема греки, візантійці, італійці та османці.