Бібліографічне посилання:
ЩЕК І ХОРИВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=shchek_i_khoryv (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ЩЕК І ХОРИВ
ЩЕК І ХОРИВ — персонажі літописної легенди про заснування Києва, брати Кия та Либеді. Згідно з "Повістю временних літ" кожний із братів "сидів" на окремій горі, при цьому Щек — на Щековиці (Щекавиці), а Хорив — на Хоривиці (Хоревиці); ці гори отримали назви від імен братів. Серед сучасних дослідників панує думка, що Щ. і. Х. — цілком вигадані персонажі, а їхні імена — похідні від топонімів "Щековиця" і "Хоривиця". Щековиця не раз згадується в літописах при описі подій 12 ст. і, отже, є реалією давньокиїв. топографії. Одна з імовірних етимологій тлумачить назву "Щековиця" як "така, що має круті схили". Хоривиця, на відміну від Щековиці, не згадується ні в ін. фрагментах літопису, ні в ін. джерелах і не піддається обґрунтованій локалізації. Існує припущення, ніби гора Хоривиця є уявним об’єктом. Одна з імовірних етимологій припускає перенесення на давньокиїв. терени бібл. топоніма "Хорив" — назви гори, на якій Господь передав Мойсею скрижалі Завіту. |
дата публікації: 2013 р.
Література: - Иванов В.В., Топоров В.Н. Мифологические географические названия как источник для реконструкции этногенеза и древнейшей истории славян. В кн.: Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных германцев. М., 1976
- Стрижак О. Хорєвиця. В кн.: Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. К., 1985
- Його ж. Щьковиця. Там само
- Котляр Н.Ф. Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах. К., 1986
- Данилевский И.Н. Мог ли Киев быть Новым Иерусалимом В кн.: Одиссей: Человек в истории: 1998. М., 1999
|