Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З.,
Дмитрук В.І.
ЯВОРІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Yavoriv_mst (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ЯВОРІВ
ЯВОРІВ — місто Львівської області, райцентр. Розташований на р. Шкло (прит. Сяну, бас. Вісли). Населення понад 12,7 тис. осіб (2011). Уперше згаданий 1376. Належав до Львів. землі (із 1434 — у складі Руського воєводства). 1569 отримав магдебурзьке право. У 17—18 ст. — центр староства (першу люстрацію проведено 1621). На поч. 17 ст. сформувався як ремісничий і торг. центр, де мешкало понад 2 тис. осіб. 1618—19 тут діяла друкарня Я.Шеліги. 1621 в Я. засновано жін. василіанський монастир (із 1637—39 відомий як Свято-Покровський, діяв до 1945) і при ньому школу для дівчат. 1648 десятьох міщан Я. стратили за підтримку козаків, а на місто наклали контрибуцію. Під час правління польс. короля Яна III Собєського (який до того, як посісти трон, був яворівським старостою) замок в Я. був однією з улюблених королів. резиденцій. Тут деякий час містився монетний двір, сюди прибували для переговорів посли різних д-в, відбувалися урочистості. Після 1-го поділу Речі Посполитої 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до володінь австрійс. Габсбургів (від 1867 — Австро-Угорщина). Я. надано статус вільного королів. міста. Після 1850 Я. — центр повіту (до 1867 — у складі Перемишльського округу). 1903 було збудовано залізницю Янів (нині смт Івано-Франкове) — Я. (розібрано в рад. час). На поч. 20 ст. тут мешкало понад 10 тис. осіб, діяли невеликі підпр-ва (переважно харчової пром-сті). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) Я. — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 належав Польщі (від 1921 — повітовий центр у складі Львів. воєводства). 26 вересня 1939 зайнятий Червоною армією. Від 1939 — у складі Львів. обл. УРСР, райцентр. Від 23 червня 1941 до 24 липня 1944 окупований гітлерівцями, входив до складу Генеральної губернії. У роки окупації в Я. знищено 2 тис. євреїв. Нині в Я. працюють підпр-ва деревообробної, харчової, хімічної пром-сті. У місті діють історико-етногр. музей "Яворівщина", музей-садиба О.Маковея. Я. відомий як осередок худож. ремесел (деревообробка). Пам’ятки арх-ри: костьол Апостолів Петра і Павла (1639), церква Різдва Богородиці та дзвіниця (1670), келії монастиря василіанок (1828—31), ратуша (поч. 20 ст.). Діють також церква Успіння Пресвятої Богородиці (1670), церква Святого Юрія (1899—1902). У Я. народилися С.Яворський, О.Маковей, математик Л.Жмурко, протягом 1848—89 працював Й.Лозинський. |