 Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П.
ЯНІВ Володимир-Михайло Осипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Yaniv_V (останній перегляд: 24.07.2025)
 Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ЯНІВ ВОЛОДИМИР-МИХАЙЛО ОСИПОВИЧ
ЯНІВ Володимир-Михайло Осипович (21.11.1908—19.11.1991) — психолог, історик, культуролог, поет, письменник, педагог, мемуарист, бібліограф, громад. і політ. діяч. Д-р філософії (1944), професор (1955). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1950), Української вільної академії наук, чл.-кор. Іспан. АН (1973). Н. в м. Львів. Син гімназійного вчителя математики; мати померла при народженні Я. 1915—19 навч. в народно-нім. євангелістській школі, 1919—27 — в Академічній гімназії у Львові, яку закінчив з відзнакою; брав активну участь у "Пласті", із 1921 — у Союзі української націоналістичної молоді; один із засновників Орг-ції вищих класів укр. г-зій. Навч. у Львів. ун-ті (1927—34, навчання переривалося через арешти польс. властями). Із 1929 — член Організації українських націоналістів, із 1932 — член Крайової екзекутиви ОУН, співробітник "Бюлетеня КЕ на ЗУЗ". Редактор час. "Студентський шлях" (1932—34), організатор студентських конгресів (1929, 1931). Протягом 1928—39 зазнав 8 арештів і 15 обшуків, був ув’язнений у Бригідках та Березі Картузькій. При розколі ОУН (1940) підтримав С.Бандеру (пізніше відійшов від націоналістичного руху). 1940—44 навч. в Берлінському ун-ті (1944 захистив дис. на тему: "Душевні переживання в’язня" й отримав ступінь д-ра філософії). 4 рази був заарештований гестапо. Із 1946 працював у Мюнхені (Зх. Німеччина), продовжував наук., політ. і громад. діяльність. Працював в Українському вільному університеті асистентом (1946—49), доцентом, був його ректором. Із 1952 — у Сарселі (Франція). Один з організаторів укр. науки в еміграції; сприяв розбудові УВУ і НТШ; редактор "Наукових записок" УВУ. 1953—68 працював в Укр. християн. русі. Із 1955 — професор УВУ, із 1963 — Українського католицького університету в Римі (Італія). Голова НТШ в Європі (1985—87), заст. голови НТШ в Європі (із 1987). Член Українського історичного товариства, Українського богословського наукового товариства (із 1960), літ. об’єднання "Слово" та міжнар. ПЕН-клубу (із 1983). Автор численних наук. праць із психології, укр. етнопсихології, історії та соціології, серії історико-біографічних нарисів і спогадів про визначних діячів України, статей до "Енциклопедії українознавства", мистецтвознавчих есеїв, подорожніх репортажів та 4-х поетичних збірок: "Сонце й ґрати" (1941), "Листопадові фрагменти" (1946), "Шляхи" (1951) та "Життя" (1975, нагорода Укр. літ. фундації ім. І.Франка 1978). Вірш Я. "Зоріла золота заграва" про героїв Крут (див. Крути, бій 1918) став гімном укр. націоналістичної молоді. Редактор багатьох наук. збірників. Почесний громадянин м. Вінніпег (Канада; 1971). Командор папського ордену св. Григорія Великого (1964); нагороджений Баварською золотою медаллю за соціальні заслуги (1980). П. у м. Мюнхен, похований у Сарселі. Бібліогр.: Збірник на пошану професора доктора Володимира Янева. Мюнхен, 1983 (2-ге вид. з додатком — Мюнхен—Львів, 1997). |
дата публікації: 2013 р.
Праці: - Завдання і діяльність У.Х.Р. (1953—1959). Париж, 1959
- Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1966 (2-ге вид. — Мюнхен, 1993)
- «Просвіта» як вияв соціальних спрямувань українського народу. Мюнхен, 1970
- Студії та матеріали до новішої української історії, т. 1—2. Мюнхен, 1970—83
- До систематизації поглядів Івана Мірчука на українську людину. Сарсель, 1972
- Українська студентська преса (ХIХ—ХХ ст.): Історично-бібліографічний нарис. «Визвольний шлях», 1978, № 12; 1979, № 2—3
- Нарис української культури. Нью-Йорк, 1985
- Із циклу «Світла дорога»: Поезії. «Визвольний шлях», 1993, № 5—6
- Проблема психологічного окциденталізму України. «Мандрівець» (Тернопіль), 1994, № 1
Література: - Збірник на пошану професора доктора Володимира Янева. Мюнхен, 1983 (2-ге вид. з додатком — Мюнхен—Львів, 1997)
- Янів Володимир. «Український історик», 1990, № 1—4
- Шафовал М. Передмова. В кн.: Янів В. Між розпачем і надією. Мюнхен, 1992
- Середняк А. Янів Володимир. В кн.: Нарис історії «Просвіти». Львів—Краків—Париж, 1993
- Ясь О. Українська історіографія та етнопсихологія Володимира Янева. «Розбудова держави», 1996, № 10
- Кравченко Я. Мистецтвознавча діяльність Володимира Янева в стінах УВУ в Мюнхені. «Вісник Львівської академії мистецтв», 1999, спецвипуск
- Одарченко П. Літературна творчість Володимира Янева. В кн.: Одарченко П. Видатні українські діячі: Статті, нариси. К., 1999
|
