Бібліографічне посилання: Скорий С.А.
ВИСОЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vysotska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВИСОЦЬКА КУЛЬТУРА
ВИСОЦЬКА КУЛЬТУРА археол. к-ра кінця бронзового віку – початку залізного віку (10–7 ст. до н.е.). Назва походить від могильника в с. Висоцьке Бродівського р-ну Львів. обл. Виділена польс. археологом Сулімірським 1931. Поділяється на 2 періоди: ранній (10–9 ст. до н.е.) та пізній (8– 7 ст. до н.е.). Ареал – зх. тер. лісостепової України, р-н вододілу Зх. Бугу, Дністра та Стиря (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Племена в. к. своїм походженням пов'язані з попереднім тутешнім нас. тшинецько-комарівської культури бронз. віку. Пам'ятки в.к. представлені насамперед безкурганними могильниками, що містять поховання (іноді кілька сотень) за обрядами трупопокладання чи трупоспалення (в останньому випадку рештки покоїлися в глиняних урнах, ямках тощо), численні скарби. Серед могильників найвідоміші, окрім Висоцького, Бельзецький, Чеський, Золочівський. Поселення вивчені дуже слабо. Матеріальна к-ра висоцького нас. має сліди впливу з боку центр.-європ. к-р (див. Гальштатська культура, Лужицька культура), а також чорноліської культури. Поряд із землеробським г-вом у племен в.к. існувало й осіле скотарство. Мисливство та рибальство не мали тут поширення. Нас. займалося металообробленням, але рівень останнього не був високим. В соціальному плані висоцькі племена, певно, перебували на стадії патріархальної родової общини. Побутує цілком слушна думка про внесок висоцького нас. у формування перших елементів к-ри праслов'ян. |