ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИШНЕВЕЦЬКІ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ВИШНЕВЕЦЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnevetski_rid (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИШНЕВЕЦЬКІ

ВИШНЕВЕЦЬКІ – укр. князівський рід 14–17 ст. (у 17 ст. сполонізований). Родоначальником роду вважається син вел. кн. литов. Ольгерда Дмитро-Корибут Ольгердович. Вел. кн. литов.Вітовт перевів Дмитра-Корибута з Сіверщини на Волинь та Поділля, дав у держання Вінницю і Кременець, а у власність – Збараж (див. також Вишнівець). Останнє місто успадкував його син Іван. 1434 воно перейшло як отчина до другого сина Дмитра-Корибута – Федька Несвізького (п. 1442). (Деякі автори вважають, що Федько Несвізький та Федір Корибутович – це різні особи.) Федько був подільським старостою 1432– 33, брацлавським намісником 1434– 35, кременецьким намісником 1431–35. Від нього взяли початок роди князів Порицьких, Воронецьких і Збаразьких (від останніх у 15 ст. відгалужується рід в.).

Родовим гніздом в. було м. Вишнівець. Володіння в. спочатку знаходилися переважно на Волині, а з 80-х рр. 16 ст. ще й на Лівобережній Україні (Лубенщина, Роменщина та ін., переважно це були колиш. землі князів Глинських та Домонтів). У 16–17 ст. В. стали одним із найбагатших та найсильніших магнатських родів Речі Посполитої. Вони перебували в родинних стосунках з багатьма укр., білорус., польс., литов. та молдов. родами (Заславські, 0Лещинські, 0Тишковичі, Ходкевичі, Сапіги, 0Радзивілли, 0Замойські, 0Собеські, Тарновські, Чарторийські, 0Могили та ін.), відігравали значну роль в екон. та політ. житті Речі Посполитої.

Серед роду в. особливо вирізняються такі його представники, як Михайло Васильович в. (п. бл. 1517) – брацлавський і він. намісник (1504–07); Дмитро Іванович Вишневецький (загинув 1563); його брат Андрій (п. 1584) – волин. каштелян (1568–72), брацлавський воєвода (1572–76), волин. воєвода (1576– 84), любецький староста (1580–84). Двоюрідним братом останніх був Михайло Олександрович в. (п. 1584) – черкас. та канів. староста (1559–80), брацлавський каштелян (1581– 84), любецький староста (1584). З волі короля Стефана Баторія по смерті Ю.Язловецького він став зверхником над Військом Запорозьким (1578–81), на чолі козац. загонів брав активну участь у Лівонській війні 1558–1583, зокрема на землях Сіверщини (1580– 81). Його син Олександр в. (п. 1594) також був черкас. та канів. старостою (1584– 94), брав участь у придушенні Косинського повстання 1591–1593. Його брат Михайло в. (п. 1615), овруцький староста (1603–15), був одружений із дочкою молдов. господаря Ієремії Могили, двоюрідною сестрою київ. митрополита П.Могили Раїною (див. Раїна Вишневецька). Син Михайла в. та Раїни – Ярема Вишневецький (п. 1651). Його син Михайло (Міхал)-Томаш в. (1640–73) був королем Речі Посполитої 1669–73 (див. Міхал-Корибут Вишневецький.) Був одружений 1670 з Марією-Елеонорою Габсбург, помер бездітним. Брат останнього Дмитро-Єжі в. (1631– 82) обіймав важливі посади гетьмана польного коронного (1667– 76), гетьмана великого коронного (1676–82). У 18 ст. активно діяли два останніх представники роду в. по чол. лінії: Януш-Антоній в. (1678–1741), який сягнув посад віленського, краківського воєводи і старости та ін.; Михайло-Сервасій (1680–1744) – гетьман польний литов. (1702–03), гетьман великий литов. (1703–07, 1730, 1735–44), канцлер литов. з 1720. Наступне коліно в. дало трьох представниць роду: Урсуля-Франціска (чоловік – кн. М.-К.Радзивілл), Анна (чоловік – кн. Й.Огинський), Ельжбета (чоловік – кн. М.Замойський), по смерті яких відповідно 1753, 1732 і 1770 рід в. повністю згас.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. Warszawa, 1888
  2. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
  3. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2000
  4. Яковенко Н.М. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. К., 2002.

Посилання:
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГЛИНСЬКІ
  • КАШТЕЛЯН
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • ОЛЬГЕРД
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САПІГИ
  • СТЕФАН БАТОРІЙ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІННИЦЯ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНЬ
  • ВОРОНЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЯЗЛОВЕЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • ЗАСЛАВСЬКІ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗБАРАЗЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ НАПРИКІНЦІ 14 – У 1-Й ПОЛОВИНІ 15 СТ.
  • БОЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЧОРНИЙ ОСТРІВ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДАШІВ
  • ДЕМКІВСЬКА ОБОРОНА 1655
  • ДМИТРІВКА
  • ДРУЦЬКІ
  • ЄРЛИЧ ЯКИМ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • ГЕНЕАЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ІЧНЯ
  • КАПУСТИ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХОРОЛ, МІСТО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУБНИ
  • МАГНАТИ
  • МИРОВИЧІ
  • НАДВІРНЕ ВІЙСЬКО
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ПАДУАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПІДКАМІНЬ
  • ПОГРЕБИЩЕ
  • ПОСУЛЛЯ
  • ПРИЛУКИ
  • ПУТИВЛЬ
  • ПИРЯТИН
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СРІБНЕ , СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • СИТКІВЦІ, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРЕНОС. АБО ПЛАЧ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ
  • ТУРІЙСЬК, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • ТИШКЕВИЧІ
  • ВАРВА
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВОРОНЕЦЬКІ
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН
  • ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • ЗАГОРОВСЬКІ
  • ЗБАРАЗЬКІ
  • ЖИЛА ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)