ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Абашина Н.С. ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Volyntsevska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА

ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА Поширена в 7–8 ст. в Лісостепу та пд. р-нах Полісся Дніпровського Лівобережжя до Київ. Подніпров'я на зх. та в суміжних областях Росії. Розкопки поселення і могильника біля с. Волинцеве Путивльського р-ну Сум. обл. 1948–49 дали змогу Д.Березовцю виділити к-ру – в.К., що сформувалась внаслідок просування на Лівобережжя нащадків носіїв празької культури, котрі асимілювали нас. пеньківської культури та колочинської культури. в.к. стала одним із компонентів формування роменської культури. Носіями в.к. були пн.-сх. ранньослов'ян. угруповання (ймовірно, сіверяни).

Найвизначнішими пам'ятками в.к. є поселення і могильник біля смт Сосниця, Битицьке городище, поселення Ходосівка. Пам'ятки в.к. (неукріплені поселення та безкурганні могильники) розташов. на знижених ділянках терас та горбах серед річкових долин. Гол. тип жител – квадратна (або прямокутна) напівземлянка каркасно-стовпової чи зрубної конструкції з піччю в одному з кутів. Поховальний обряд – трупоспалення на стороні з подальшим захороненням решток кремації в урнах разом з особистими речами. Основу керамічного комплексу складають ліпні горщики з чітко профільованою верхньою частиною. Специфікою в.к. є гончарні горщики з високими вертикальними вінцями, орнаментовані лініями. Вироби з заліза представлені с.-г. і ремісничими знаряддями праці, різноманітною зброєю та побутовими речами. З кольорових металів – прикраси, найповніший комплект яких походить з Харівського, Фативізького та Битицького скарбів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Березовець Д.Т. Дослідження на території Путивльського району Сумської області. "Археологічні пам'ятки УРСР", 1952, т. 3
  2. Сухобоков О.В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII–XIII ст. К., 1992.

Посилання:
  • БИТИЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • СІВЕРЯНИ
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.

  • Пов'язані терміни:
  • КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЛІТОПИСНІ ПЛЕМЕНА
  • ОБУХІВ
  • ОЛЕКСАНДРІВКА
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • СІВЕРЯНИ
  • СОСНИЦЯ, ПОСЕЛЕННЯ
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУХОБОКОВ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)