Бібліографічне посилання: Абашина Н.С.
ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Volyntsevska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА
ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА Поширена в 7–8 ст. в Лісостепу та пд. р-нах Полісся Дніпровського Лівобережжя до Київ. Подніпров'я на зх. та в суміжних областях Росії. Розкопки поселення і могильника біля с. Волинцеве Путивльського р-ну Сум. обл. 1948–49 дали змогу Д.Березовцю виділити к-ру – в.К., що сформувалась внаслідок просування на Лівобережжя нащадків носіїв празької культури, котрі асимілювали нас. пеньківської культури та колочинської культури. в.к. стала одним із компонентів формування роменської культури. Носіями в.к. були пн.-сх. ранньослов'ян. угруповання (ймовірно, сіверяни). Найвизначнішими пам'ятками в.к. є поселення і могильник біля смт Сосниця, Битицьке городище, поселення Ходосівка. Пам'ятки в.к. (неукріплені поселення та безкурганні могильники) розташов. на знижених ділянках терас та горбах серед річкових долин. Гол. тип жител – квадратна (або прямокутна) напівземлянка каркасно-стовпової чи зрубної конструкції з піччю в одному з кутів. Поховальний обряд – трупоспалення на стороні з подальшим захороненням решток кремації в урнах разом з особистими речами. Основу керамічного комплексу складають ліпні горщики з чітко профільованою верхньою частиною. Специфікою в.к. є гончарні горщики з високими вертикальними вінцями, орнаментовані лініями. Вироби з заліза представлені с.-г. і ремісничими знаряддями праці, різноманітною зброєю та побутовими речами. З кольорових металів – прикраси, найповніший комплект яких походить з Харівського, Фативізького та Битицького скарбів. |