Бібліографічне посилання: Верменич Я.В.
ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Volynske_namisnytstvo (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО(до 1795 – Ізяславське намісництво) – адм.-тер. одиниця у складі Російської імперії, утворена після 2-го поділу Польщі (1793) і включення Правобережної України до складу Рос. імперії. Указом імп. Катерини ІІ від 4 трав. (23 квіт.) 1793 утворено Ізяславське намісництво із центром у м. Ізяслав, до якого увійшли тер. ліквідованих Волинського воєводства і пн. ч. Київського воєводства. У лип. 1795 Ізяславське намісництво перейм. у Волин. із центром у м. Новоград-Волинський (тимчасово його адм. установи були розташов. у Житомирі). в.н. складалося з 13 округів (повітів): Володимир-Волин., Домбровицького, Житомир., Ізяславського, Ковельського, Лабунського, Луцького, Новоград-Волин., Овруцького, Острозького, Ровенського, Радомишльського, Чуднівського. Царизм проводив тут посилену політику русифікації та уніфікації, намагаючись привести новоприєднані землі до цілковитої відповідності з устроєм великорос. губ. "в усіх галузях життя". Намісник підпорядковувався мінському, волин. і подільському ген.-губернаторові. У ході впровадження на укр. землях імперських структур влади в.н., відповідно до указу імп. Павла I від 23(12) груд. 1796, ліквідовано. Тер. Радомишльського пов. включено до Київської губернії, решту повітів – до новоств. Волинської губернії. |