Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
ВОЙНАРОВСЬКИЙ Андрій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vojnarovskyj_A (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВОЙНАРОВСЬКИЙ АНДРІЙ
|
ВОЙНАРОВСЬКИЙ Андрій (бл. 1680–1740, за ін. даними, 1741) – укр. військ. і політ. діяч. Небіж і довірена особа гетьмана I.Мазепи. Н. в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія) та Дрезденському ун-ті. 1700 жив при дворі саксонського курфюрста Августа ІІ Фридерика. 1706 виконував обов'язки представника гетьман. уряду при царській похідній канцелярії у м. Гродно (нині місто в Білорусі). Як довірена особа I.Мазепи не раз виконував його таємні доручення. 23 жовт. 1708 сповістив гетьмана про наміри рос. командування ввести війська в Україну. Після смерті I.Мазепи укр. старшина розглядала кандидатуру в. як претендента на гетьманство (поряд з П.Орликом і Д.Горленком). в., ймовірно, був одним із учасників розроблення "Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького 1710. Після 1710 жив у Австрії, Швеції та Німеччині. Проводив активну дипломатичну діяльність, спрямовану на створення антирос. коаліції європ. д-в. 12 жовт. 1716 його захопили агенти Петра I у Гамбурзі (Німеччина) і таємно переправили до Росії. 1716 – ув'язнений в Петропавловській фортеці в Санкт-Петербурзі, після чого (1723) відбував заслання в м. Якутськ (нині РФ), де й помер. |