Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ВЕНЯВСЬКИЙ Генрик [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Veniavskyj_H (останній перегляд: 06.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕНЯВСЬКИЙ (Wieniawski) Генрик (10.07(28.06).1835–31(19).03. 1880) – польс. скрипаль, композитор, педагог. Почесний чл. Галицького муз. т-ва. Н. в м. Люблін (Польща). Син лікаря Тадея Венявського та його дружини Регіни (у дівоцтві Вольф), музикантки-аматорки. З восьми років коштом імп. Миколи I навч. в Паризькій консерваторії (1846 закінчив клас скрипки, 1850 – композиції). Від царського уряду одержав інструмент роботи знаменитого майстра Дж. Гварнері. Гастролював європ. країнами (зокрема, 1851–53 був у Києві, Полтаві, Харкові, Кременчуці, Одесі; 1857 – у Львові; 1868 – Харкові; 1872 – Києві; 1877 – Львові, Станіславі (нині м. Івано-Франківськ), Чернівцях; 1879 – у Києві, Харкові, Полтаві, Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), Одесі. Здійснив турне з концертами (понад 250) у США (1872–74). Брав участь у "Російських концертах" на Всесвітній виставці в Парижі (1878). Вважався кращим на той час скрипалем у світі. Грав як самостійно, так і з братом Юзефом (піаніст і композитор), В.Вілінським, А.Рубінштейном та ін. митцями, очолював квартет Рос. муз. т-ва (1860– 62). Автор низки муз. тв., у т.ч. – з варіаціями на теми пісні "Їхав козак за Дунай", полонезу О.Верстовського з опери "Аскольдова могила".

Протягом 1860–72 служив солістом оркестру імператорських театрів, придворним скрипалем. Викладав у столичних муз. класах (1860). Проф. Петерб. (1862– 68) та Брюссельської (1875–77) консерваторій. Серед учнів – київ. диригент і хормейстер І.Альтані, харків. музикант в. Салін.

У лют. 1879, під час гастролей в Одесі, тяжко захворів, у квіт. виступив там востаннє.

П. у м. Москва, похований у Варшаві.