ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ

  Бібліографічне посилання: Кривець Н.В. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2019. - 842 с.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainskyj_Berlini (останній перегляд: 28.03.2024)
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ — наук. та громадсько-політ. установа. Заснований у листопаді 1926 з ініціативи й за активної участі гетьмана П.Скоропадського та за підтримки уряду Німеччини як філія Берлінського університету. Ін-т мав сприяти розвиткові укр. науки і к-ри, налагодженню наук. і культ. взаємин із західноєвроп. вченими, надавати академічну і матеріальну допомогу укр. молоді, що студіювала в Німеччині. Від часу заснування ін-т очолював колиш. міністр закордонних справ Укр. Д-ви, проф. Д.Дорошенко, від 1931 — проф. І.Мірчук. У складі ін-ту було створено 4 кафедри: української історії (зав. — Д.Дорошенко), історії укр. державності (зав. — В.Липинський), духовної к-ри і реліг. відносин (зав. — І.Мірчук), історії матеріальної культури (зав. — В.Залозецький-Сас). Наукова колегія ін-ту складалася з дійсних та надзвичайних членів. Першими дійсними членами ін-ту стали В.Липинський, І.Мірчук, В.Залозецький-Сас. Серед надзвичайних членів були такі відомі укр. вчені, як Д.Антонович, І.Я.Горбачевський, О.Колесса, І.Крип’якевич, С.Смаль-Стоцький, Д.Чижевський, В.Щербаківський та ін.

Осн. напрямом діяльності ін-ту була наук. праця — дослідження істор. минулого України. Д.Олянчин низку своїх праць присвятив періоду повстання Б.Хмельницького, Д.Антонович досліджував часи укр. козацтва 16—17 ст., І.Лоський — проблеми навчання українців у середньовічній Німеччині, З.Кузеля — питання укр. етнографії тощо. У різні роки вченими ін-ту було видано низку наук. праць: Д.Дорошенка "Історія України: 1917—1923 рр." (т. 1—2; 1930—32), І.Мірчука "Історія слов’янської педагогіки" (1933), Б.Крупницького "Історія України" (1939) та ін. При ін-ті існувала комісія з укладання словників. 1943 в Лейпцизі вийшов "Українсько-німецький словник" (укладачі — З.Кузеля, Я.-Б.Рудницький).

У рамках ін-ту вчені виступали з наук. доповідями, рефератами, публічними лекціями, присвяченими різноманітним темам з історії України, українсько-нім. відносин, знайомили наук. кола, студентську молодь та громадськість Німеччини з розвитком досліджень укр. науковців. Учені ін-ту підтримували плідні зв’язки з наук. установами й навч. закладами Німеччини. Вони, на запрошення нім. учених, читали лекції в Берлінському ун-ті (З.Кузеля), Берлінській катол. академії і Філософсько-теологічній академії у Франкфурті-на-Майні (П.Вергун), ун-ті м. Галле (Д.Чижевський) та ін.

Від 1928 до 1931 при ін-ті діяло Укр. академічне т-во — наук. гурток молодих укр. учених, які досліджували переважно питання політ. історії України. На його засіданнях з наук. викладами виступали І.Лоський ("До історії української політичної думки на Правобережжі в ХIХ ст."), Д.Олянчин ("Повстання Б.Хмельницького 1648 р."), В.Кучабський ("Західна Україна в боротьбі з Польщею і більшовизмом") та ін. Від 1931 через політ. мотиви та фінансові труднощі ін-т перейшов на утримання нім. мін-ва освіти. Від цього часу майже припинилися дослідження з політології та політ. історії України. Вчені ін-ту проводили дослідження з історії України доби середньовіччя та Нового часу.

Для висвітлення результатів наук. студій учених та інформативних матеріалів ін-т 1927 започаткував два періодичних видання — "Abhandlungen des Ukrainischen wissenschaftlichen Institutes in Berlin" ("Записки Українського наукового інституту в Берліні") та "Mitteilungen des Ukrainischen wissenschaftlichen Institutes in Berlin" ("Повідомлення Українського наукового інституту в Берліні"). 1933 ін-т почав видавати укр. та нім. мовами "Український культурний бюлетень" ("Ukrainische KulturberichteВісті з Українського наукового інституту в Берліні".

Ін-т організовував у Берліні виставки укр. графіки, укр. нар. мист-ва й нар. промислу. Проводив урочисті збори, вечори, присвячені ювілейним датам видатних представників укр. науки і к-ри — Т.Шевченка, І.Франка, М.В.Лисенка та ін. У структурі ін-ту функціонували наук. б-ка та архів укр. преси, що на поч. 1930-х рр. налічували бл. 22 тис. томів україністики. Від 1930 при ін-ті діяло "Бюро розсилки книжок".

Ін-т опікувався також укр. студентами, які навчалися в нім. вищих навч. закладах, молодими науковцями — надавав їм стипендії, забезпечував науковою літературою, влаштовував для них семінарські заняття та курси лекцій. При ін-ті діяв Укр. студентський дім, в якому проживали укр. студенти — стипендіати ін-ту.

Ін-т припинив свою діяльність навесні 1945.


Література:
  1. Яріш В., Сулима М. Українці в Берліні: 1918—1945 рр. Торонто, 1996
  2. Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції: 1919—1939 рр. К., 1999
  3. Кучер В. З історії діяльності Українського наукового інституту в Берліні та Українського вільного університету в Мюнхені. «Діалог: Історія, політика, економіка», 2000, № 1
  4. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українська політична еміграція між двома світовими війнами: загальна динаміка розвитку. В кн.: Політична історія України: ХХ ст., т. 5. К., 2003
  5. Передерій І.Г. Український науковий інститут у Берліні та В’ячеслав Липинський (до 130-річчя від дня народження). «УІЖ», 2012, № 2

Посилання:
  • ABHANDLUNGEN DES UKRAINISCHEN WISSENSCHAFTLICHEN INSTITUTES IN BERLIN
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЧИЖЕВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН ЯКОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРУПНИЦЬКИЙ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КУЧАБСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЗЕЛЯ ЗЕНОН
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МІРЧУК ІВАН
  • MITTEILUNGEN DES UKRAINISCHEN WISSENSCHAFTLICHEN INSTITUTES IN BERLIN
  • ОЛЯНЧИН ДОМЕТ ГЕРАСИМОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ-БОГДАН
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ВІСТІ З УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ В БЕРЛІНІ
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР РОМАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ
  • ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР УНР НА ЕМІГРАЦІЇ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КОРОСТОВЕЦЬ ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • КРУПНИЦЬКИЙ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЧАБСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЗЕЛЯ ЗЕНОН
  • ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК ХАРИТОН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • МІРЧУК ІВАН
  • НАША КУЛЬТУРА
  • ОЛЯНЧИН ДОМЕТ ГЕРАСИМОВИЧ
  • ПЕТРОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ-БОГДАН
  • ШУМЕЛДА ЯКІВ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КОМІТЕТ (УАК)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)
  • УКРАЇНІКА АРХІВНА ЗАРУБІЖНА, АРХІВНА УКРАЇНІКА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ВІСТІ З УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ В БЕРЛІНІ
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР РОМАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)