Бібліографічне посилання: Мацкевий Л.Г.
ТИСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Tyska_k_ra (останній перегляд: 28.03.2024)
ТИСЬКА КУЛЬТУРА
ТИСЬКА КУЛЬТУРА — археологічна культура кінця неоліту — поч. енеоліту (див. Мідно-кам’яний вік). Пам’ятки цієї к-ри відомі у Сх. Словаччині, Угорщині та в Україні (Закарпаття). На поселеннях Т.к. відкриті великі наземні житла (30—70 м2) із глиняними стінами або стовповою конструкцією, а також заглиблені житла (10—12 м2). Серед різноманітного глиняного посуду наявна тонка, добре виготовлена (столова) і груба (кухонна) кераміка (банкоподібні кубки, амфори з вушками, інше). Деякі з них прикрашені прорізним орнаментом у вигляді есоподібних і меандрових візерунків. Знаряддя — з обсидіану, кремнистого сланцю, кварциту (сокири, ножі, наконечники стріл, вістря, геометричні мікроліти). Унікальним явищем для Закарпаття і суміжних територій, де фауна, як правило, не зберігається, є наявність на поселенні Мала Гора кісток свійських і диких тварин. Пам’ятки к-ри відомі з 1-ї пол. 20 ст. по роботах К.Берняковича на Малій Горі в Мукачевому (1948) і В.Титова (1970), а також поблизу сіл Великі Лази та Дрисіно. К-ра датується 5 тис. до н. е., госп. діяльність — землеробство та скотарство, а також, очевидно, — мисливство, збиральництво і рибальство. |
Література: - Бернякович К. Енеолітичне поселення на Малій Горі біля Мукачева. В кн.: Археологія, т. 20. К., 1966
- Титов В. Итоги работ Закарпатской экспедиции. В кн.: Археологические открытия 1970 года. М., 1971
- Потушняк М. Питання хронології та культурної належності пам’яток неоліту та енеоліту Закарпаття. В кн.: Дослідження стародавньої історії Закарпаття. Ужгород, 1972
- Пелещишин Н. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). К., 1987
|