Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Tsetsorska_bytva_1620 (останній перегляд: 08.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕЦОРСЬКА БИТВА 1620 — битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії, яка розпочалася біля с. Цецора (нині с. Цуцора, Румунія) на правому березі р. Прут (прит. Дунаю) за 18 км на схід від Ясс (нині місто в Румунії) 18 вересня 1620, а завершилася під Могилевом-Подільським 7 жовтня 1620. Причиною війни стали суперечності між двома д-вами, які прагнули встановити свою гегемонію в Молдавському князівстві та Валахії (див. Волощина ). У серпні—вересні 1620 сілістрійський паша Іскандер очолив похід проти молдов. господаря Г.Граціані, який був налаштований пропольськи. До його сил долучилися частина крим. військ на чолі з калгою Девлет-Гіреєм та частина Білгородської орди на чолі з мурзою Кантеміром (усього понад 20 тис. осіб). На допомогу Г.Граціані з Бара виступило військо Речі Посполитої на чолі з гетьманом великим коронним С.Жолкевським і гетьманом польним коронним С.Конецпольським. Пізніше до них долучилися Г.Граціані з невеликими молдов. силами, бл. 1 тис. лісовчиків та ін. (усього понад 10 тис. осіб). За даними укр. літописів, С.Жолкевський недооцінив значення Війська Запорозького, і тому в битві брав участь лише невеликий загін запорожців (сотнею козаків командував чигиринський сотник М.Хмельницький ). С.Жолкевський зайняв ряд молдов. фортець і міст та с. Цецора, перекривши туркам шлях на Ясси. 18 вересня 1620 розпочалися перші сутички, 19-го — відбувся перший значний бій, в якому Іскандер-паша здобув перевагу, до нього перейшла частина молдован. С.Жолкевський відвів свої сили до табору (див. Ваґенбург ), де укріпився. У ніч на 21 вересня в таборі військ Речі Посполитої виникла паніка, внаслідок чого втекли 2 тис. вояків (більшість із них втопилися у Пруті або потрапили у полон). 22—28 вересня проходили безрезультатні мирні переговори, а 29 вересня 1620 розпочався відступ табору С.Жолкевського на північ. Протягом тижня він подолав 165 км, було відбито 17 ворожих штурмів. Останній етап Ц.б. відбувся за 1,5 милі на південь від Могилева-Подільського. Втомлене й деморалізоване військо Речі Посполитої не змогло протидіяти силам Осман. імперії, в ході бою полягли С.Жолкевський і чимало ін. воєначальників, у т. ч. й М.Хмельницький. Чимало вояків потрапили в полон, у т. ч. С.Конецпольський та майбутній гетьман України Б.Хмельницький. Вдалося прорватися лише 2,5 тис. вояків, у т. ч. 700 лісовчикам. Поразка в Ц.б. призвела до руйнівного ординського нападу на Галичину та Поділля. Наступного року конфлікт перейшов у нову фазу (див. Хотинська війна 1621 ).