Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В.
СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Syhizmund_III (останній перегляд: 29.03.2024)
СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
СИГІЗМУНД III Ваза (20.06.1566 —30.04.1632) — король Речі Посполитої (1587—1632) і Швед. королівства (1592—99). Титулувався як "король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, спадковий король Шведів, Готів і Венедів". Н. в замку Гріпсгольм (Швеція). Був сином швед. короля Юхана III Ваза та доньки польс. короля Сигізмунда I Старого Катерини Ягеллонки. За його правління існувала польсько-швед. персональна унія (1592—99), яка об’єднувала Королівство Польське, Велике князівство Литовське та Швед. королівство. Намагався запровадити у Швеції католицизм як держ. релігію та вів боротьбу із протестантською опозицією. Протягом 1606—08 проти абсолютистської політики С. III виступала Сандомирська шляхетська конфедерація. Підтримував царювання на моск. троні Лжедмитрія II. Провадив війни із сусідніми д-вами: Швецією 1600—11, 1617—20 і 1621—29; Моск. царством 1609—18; Османською імперією 1617 і 1620—21. Залучав до цих війн підрозділи козацтва українського на чолі з гетьманами Війська Запорозького С.Кішкою, Г.Крутневичем, Олевченком, Я.Бородавкою, П.Конашевичем-Сагайдачним, О.Голубом та М.Дорошенком. За його правління була укладена Берестейська церковна унія 1596. Утиски і репресії С. III щодо козацтва викликали повстання на чолі з К.Косинським (1591—93), С.Наливайком (1594—96), М.Жмайлом (1625) і Т.Федоровичем (1630). Одночасно видавав універсали щодо укладення спеціальних реєстрів Війська Запорозького. Із 1613 розпочав проводити переговори з козацтвом для визначення його політико-правого статусу, що завершилися Вільшанською угодою 1617 та Роставицькою угодою 1619. Домігся входження до Речі Посполитої за Деулінським перемир’ям 1619 з Москвою земель Чернігово-Сіверщини. Із серед. 1620-х рр. в Україні було запроваджено реєстрові козац. полки як військово-територіальні утворення. 1611 переніс королів. резиденцію із Кракова до Варшави. Під час правління С. III відбулося розширення земельних володінь укр. магнатів Острозьких, Замойських, Заславських, Любомирських, Потоцьких, Сенявських, Жолкевських, Вишневецьких та ін. Надавав привілеї багатьом укр. містам. Був одружений із 1592 з донькою австрійс. ерцгерцога Карла-Фердінанда Анною з роду Габсбургів. За його панування Річ Посполита була однією з найсильніших д-в у Центрально-Східній Європі. П. у м. Варшава. Після смерті C. III королем Польсько-Литов. д-ви було обрано його сина Владислава IV Ваза. 1644 перед королів. замком у Варшаві встановлено пам’ятну колону на честь С. III (автор К.Моллі). |
Література: - Wisner H. Zygmunt III Waza. Wrocław, 1991
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
- Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVI ст. в Україні. Чернігів, 1996
- Chłapowski K. Elita senatorsko-dygnitarska Korony za czasów Zygmunta III і Władysława IV. Warszawa, 1996
- Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець ХVI — перша половина ХVII ст.). К., 1998
- Bobiński W. Województwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy: Studium osadnictwa i stosunków własności ziemskiej. Warszawa, 2000
- Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002
- Щербак В. Українське козацтво в суспільно-політичному житті Речі Посполитої (ХVI — перша половина ХVII ст.). В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі, вип. 2. К., 2002
- Wdowiszewski Z. Genealogia Jagiełłonów i Domu Wazów w Polsce. Kraków, 2005
- Mazur K. W stronę integracji z Koroną: Sejmiki Wołynia i Ukrainy w latach 1569—1648. Warszawa, 2006
- Чухліб Т. Державна влада Речі Посполитої на землях України-Русі. В кн.: Історія державної служби в Україні, т. 1. К., 2009
|