ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СКІФИ

  Бібліографічне посилання: Ольговський С.Я. СКІФИ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Skify (останній перегляд: 28.03.2024)
СКІФИ

СКІФИ — кочовий іраномовний народ, який існував у 1 тис. до н. е. — на поч. 1 тис. На поч. 1 тис. до н. е. С., яких витіснили із глибин Азії массагети (центральноазійські іраномовні кочовики), з’явилися на пд. Сх. Європи, вигнавши із цієї території кімерійців. Походження скіф. к-ри слід пов’язувати з археол. к-рами раннього залізного віку Мінусинської котловини в Сх. Сибіру — карасукською і тагарською. Визначною пам’яткою ранньоскіф. к-ри, яка підтверджує сх. походження та зв’язок її із сибірськими к-рами, є курган Аржан поч. 8 ст. до н. е. на Алтаї. В Азії С. входили до об’єднання кочових племен, відомих із персидських джерел під ім’ям "saka". Переслідуючи кімерійців, С. потрапили до Малої та Передньої Азії, де їх перебування зафіксоване в давньосхідних писемних джерелах, що датуються 670-ми рр. до н. е. За Геродотом, С. встанови-ли військово-політ. гегемонію в цьому регіоні й утримували її протягом 28-ми років, втручаючись у справи місц. володарів і виступаючи як вирішальна сила в багатьох воєнно-політ. конфліктах. Вони доходили навіть до кордонів Палестини і Єгипту, де фараон Псамметіх I відкупився від них дарами.

Після закінчення походів скіф. племена деякий час (до поч. 6 ст. до н. е.) локалізувалися в прикавказ. степах між Волгою і Доном, де ними залишені великі "царські" кургани — Костромський, Келермеський, Ульський та ін. У цей же час С. почали проникати в Середнє Подніпров’я, де, за Геродотом, проживали землеробські племена скіфів-орачів, походження яких пов’язане з чорноліською культурою передскіф. часу. Етнічна належність лісостепових племен не відома; проте очевидно, що вона була не такою, як у степових С. (не іранською). Сусідами С. на зх. були фракійські племена і агатірси, на пн. Геродот називає іседонів, андрофагів, неврів, меланхленів, фіссагетів, на сх. — гелонів (див. Гелон), будинів і савроматів. Крім того, на пд., неподалік від Ольвії в Нижньому Побужжі, проживали елліно-С., або алазони і калліпіди, які мали скіф. походження, займалися випасним скотарством, але вели осілий спосіб життя. У лісостеповій зоні Подніпров’я скіф. к-ра представлена курганними могильниками, а також великими городищами. На Правобережжі це Жаботинське поселення, Мотронинське городище, Немирівське городище, Пастирське городище, Плискачівське городище, Трахтемирівське городище. На Лівобережжі — Більське городище, Книшівське, Коломацьке, Люботинське, Полковомикитівське та ін. На всіх цих пам’ятках зафіксовані сліди місц. металургії та металообробки і артефакти, що свідчать про активні торг. контакти із грец. колоніями Пн. Причорномор’я.

Під проводом Ідантірса С. наприкінці 6 ст. до н. е. розгромили військо персидського царя Дарія I, здобувши славу непереможних. 496—95 до н. е. С. самі здійснили похід до Геллеспонту (протока Дарданелли) і вели переговори зі спартанським царем Клеоменом про спільні дії проти персів. Наприкінці 5 ст. до н. е. центром скіфської активності стала степова смуга Пн. Причорномор’я, де проживали племена царських С., скіфів-кочовиків і скіфів-землеробів. Єдиною пам’яткою осілого побуту С. у степовій зоні можна назвати Кам’янське городище на Дніпрі. У 4 ст. до н. е. С. досягли найвищого піднесення, цар Атей об’єднав частину скіф. племен і на зх. кордонах розпочав боротьбу за поширення свого впливу на Балканах. В Ольвії карбували монети з ім’ям Атея. 339 до н. е. С. зазнали поразки від військ Філіппа II Македонського, а сам Атей загинув у бою. Але це не похитнуло військ. потужність С., і 331 до н. е. скіф. війська знищили армію Александра Македонського, на чолі якої стояв його намісник Зопіріон. 310—09 до н. е. військо С. брало участь у династичній боротьбі за боспорський престол (див. Боспорське царство) між синами померлого царя Перісада I і в битві на р. Фат на Кубані відіграло вирішальну роль. У 4 ст. до н. е. у Степовому Подніпров’ї стали масовими поховання С., і серед них виділяються кургани вищої скіф. знаті: Чортомлик, Огуз, Олександропільський курган, Солоха, Товста могила, Гайманова могила, Бердянський курган, Мелітопільський курган, Цимбалка, Куль-Оба та ін. Виникли схожі форми поховального ритуалу, поширилося вшанування богів скіф. пантеону (Геродот повідомляє про 8 богів; для 6-ти він дає і скіфське, і грецьке імена — Табіті (Гестія), Папай (Зевс), Апі (Гея), Гойтосір (Аполлон), Аргімпаса (Афродіта), Тагімасад (Посейдон), для 2-х — лише грецьке — Геракл, Арей).


див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Енциклопедичні інтернет-ресурси:

    Див. також: СКІФСЬКА СТЕПОВА КУЛЬТУРА http://www.history.org.ua/?termin=skifska_stepova_kultura

    Див. також: ПІЗНЬОСКІФСЬКІ ГОРОДИЩА НИЖНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я http://www.history.org.ua/?termin=piznoskifski_gorodyshcha_nyzhnogo_podniprov’ja


Посилання:
  • АГАТІРСИ
  • АЛАЗОНИ
  • АНДРОФАГИ
  • АТЕЙ
  • БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО
  • БУДИНИ
  • ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЧОРТОМЛИК, КУРГАН
  • ДАРІЙ I (ДАР'ЯВАУШ)
  • ГЕЛОН, МІСТО
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ГОЙТОСІР (ОЙТОСІР)
  • ІДАНТІРС
  • КАЛЛІПІДИ
  • КАМ'ЯНСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • КІМЕРІЙЦІ
  • КУЛЬ-ОБА
  • КУРГАН, НАДМОГИЛЬНИЙ ПАГОРБ
  • МЕЛАНХЛЕНИ (ЧОРНОРИЗЦІ)
  • МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН
  • НЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • НЕВРИ
  • ОГУЗ
  • ОЛЕКСАНДРОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН
  • ОЛЬВІЯ
  • ПАСТИРСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • САВРОМАТИ
  • СКІФИ-КОЧОВИКИ
  • СКІФИ-ОРАЧІ
  • СКІФИ-ЗЕМЛЕРОБИ
  • СОЛОХА
  • ТОВСТА МОГИЛА
  • ТРАХТЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ЦИМБАЛКА
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЖАБОТИНСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АНТРОПОЛОГІЯ ДАВНЬОГО ТА СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ
  • СКІФИ
  • АФІНЕЙ
  • АГАТІРСИ
  • АМАГА
  • АНДРОФАГИ
  • АНТИЧНІ АВТОРИ
  • АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР
  • АППІАН
  • АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ УРСР
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • АРПОКСАЙ
  • АРРІАН ФЛАВІЙ
  • АРТАМОНОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • АТЕЙ
  • АВХАТИ
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • АЗОВСЬКЕ
  • БАЙЄР ГОТЛІБ-ЗІГФРІД
  • БАЛАКЛІЯ
  • БАРВІНКОВЕ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БОРИСФЕН
  • БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО
  • БРАНДЕНБУРГ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • БУДИНИ
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ (АК-МЕЧЕТЬ), АРК
  • ЧОРТОМЛИК, КУРГАН
  • ДАРІЙ I (ДАР'ЯВАУШ)
  • ДАВНЯ ІСТОРІЯ
  • ДІЇВ КУРГАН
  • ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ
  • ДНІПРО
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДОБРУДЖА
  • ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЕКСАМПЕЙ
  • ЕПІГРАФІКА
  • ЕРНСТ МИКОЛА ЛЬВОВИЧ
  • ЕСКІ-КЕРМЕН
  • ЄВПАТОРІЯ
  • ЄВРАЗІЙСЬКОЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ФУКІДІД, ТВІР
  • ГЕКАТЕЙ МІЛЕТСЬКИЙ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГЕРР
  • ГЕСТІЯ
  • ГЕТИ
  • ГІПАНІС
  • ГОЛІГРАДИ
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОРОШОВА
  • ГОЙТОСІР (ОЙТОСІР)
  • ІДАНТІРС
  • ІКОНОГРАФІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА
  • ІЛЛІНСЬКА ВАРВАРА АНДРІЇВНА
  • ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СПІЛЬНІСТЬ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ АН УСРР
  • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • ІШПАКАЙ
  • ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • ІСТР
  • КАБОРГА, МОГИЛЬНИК
  • КАЛЛІПІДИ
  • КАМІНСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • КАМ'ЯНСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • КАТІАРИ
  • КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН
  • КЕРЧ
  • КЕРКІНІТИДА
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, АНТИЧНЕ І ВІЗАНТ. МІСТО В КРИМУ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХОЛОДНИЙ ЯР
  • ХОТІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • КОЧІВНИЦТВО
  • КОЛАКСАЙ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРШАК КИРИЛО ЮХИМОВИЧ
  • КОЗЕЛ
  • КРЕМНИ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КРИВИЙ РІГ
  • КРУЦ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ
  • КУБАНЬ
  • КУЛЬ-ОБА
  • КУРГАН, НАДМОГИЛЬНИЙ ПАГОРБ
  • КУШТАНОВИЦЬКА КУЛЬТУРА
  • КВАЗІЦИВІЛІЗАЦІЇ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛЕВКОН I
  • ЛІБЕРОВ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • ЛІПОКСАЙ
  • ЛИЗЛОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛУГАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЛУКА-ВРУБЛЕВЕЦЬКА, ЛУКА-ВРУБЛІВЕЦЬКА
  • ЛУКІАН САМОСАТСЬКИЙ
  • ЛЯПУШКІН ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЮЦЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • МЕЛА ПОМПОНІЙ
  • МЕЛАНХЛЕНИ (ЧОРНОРИЗЦІ)
  • МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН
  • МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (АНТОНОВИЧ-МЕЛЬНИК) КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
  • МЕОТИ
  • МІФИ ДАВНЬОГРЕЦЬКІ
  • МІЛЛЕР МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МІТРІДАТ VI, МІТРІДАТ ЄВПАТОР
  • МОГИЛА ЦАРІВ КІММЕРІЙСЬКИХ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МОЛДОВА
  • МОЗОЛЕВСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МУРЗІН В'ЯЧЕСЛАВ ЮРІЙОВИЧ
  • МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
  • НЕАПОЛЬ СКІФСЬКИЙ
  • НЕВРИ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОЛЬВІЯ
  • ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ
  • ОВІДІЙ
  • ПАЛАК
  • ПЕКТОРАЛЬ
  • ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ПОЛІЕН
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • САВМАК
  • САВРОМАТИ
  • СЕМЕНОВ-ЗУСЕР СЕМЕН АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ШРАМКО БОРИС АНДРІЙОВИЧ
  • СКІФІЯ
  • СКІФСЬКИЙ МІФ
  • СКІФИ-ОРАЧІ
  • СКІФИ-ЗЕМЛЕРОБИ
  • СКІЛ - СКІФ. ЦАР
  • СКОЛОТИ
  • ТАБІР ВІЙСЬКОВИЙ
  • ТАНАЇС, Р. ДОН
  • ТАРГІТАЙ
  • ТАВРІЙСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ (1887)
  • ТАВРОСКІФИ
  • ТАВРИ
  • ТЮРКСЬКА АНТРОПОМОРФНА СКУЛЬПТУРА
  • ТОВСТА МОГИЛА
  • ТРАХТЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ТРИЗУБ, ОСН. ЕЛЕМЕНТ ДЕРЖ. ГЕРБА УКРАЇНИ
  • ЦАРСЬКІ СКІФИ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ
  • ЦИМБАЛКА
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА МІФОЛОГІЯ
  • ВАЛКИ
  • ВЕЛИКА СКІФІЯ
  • ВЕСЕЛОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЖАБОТИНСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • ЗОЛОТА БАЛКА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)