ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944

  Бібліографічне посилання: Грицюк В.М., Лисенко О.Є. СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Skhidnokarpatska_operatsiia_1944 (останній перегляд: 29.03.2024)
СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944

СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 — стратегічна наступальна операція рад. військ, яка проводилася 8 вересня — 28 жовтня 1944 з метою розгрому нім. та угор. військ у Сх. Карпатах та надання допомоги Словац. нац. повстан-ню. Здійснювалась частиною сил Першого Українського фронту та Четвертим Українським фронтом і складалася з Карпатсько-Дуклянської наступальної операції (8 вересня — 28 жовтня 1944) та Карпатсько-Ужгородської наступальної операції (18 вересня — 28 жовтня 1944), яким сприяли дії Другого Українського фронту в Дебреценській наступальній операції (6—28 жовтня 1944).

По завершенню Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944 лівофлангові об’єднання 1-го Укр. фронту вийшли до передгір’я Карпат і закріпились на рубежі на пн.-зх. від Кросно, Сянок, Сколе, Красноїльська. Для кращого управління військами на мукачівському напрямку Ставка Верховного головнокомандування 30 липня 1944 утворила 4-й Укр. фронт, для чого було використане фронтове польове управління, що перебувало в резерві. До складу цього фронту ввійшли 1-ша гвардійська, 18-та та 8-ма повітряна армії 1-го Укр. фронту.

Противник побудував по рубежу гол. Карпатського хребта багатоешеловану (глибина до 60 км) та добре обладнану в інженерному відношенні систему оборони, т. зв. лінію Арпада. Опорні пункти противника налічували понад 300 довготривалих залізобетонних споруд та були надійно прикриті інженерними загородженнями. Угруповання військ противника складалося з армійської групи "Хейнріці" (нім. 1-ша танк. армія і угор. 1-ша армія), 11-го армійського корпусу зі складу нім. 17-ї армії і частини сил 4-го повітряного флоту (бл. 300 тис. осіб, 3250 гармат, 100 танків і штурмових гармат, 450 літаків). Враховуючи це, Ставка Верховного головнокомандування спочатку не планувала активних дій у Карпатах. Передбачалось обійти угруповання противника з півдня, оточити та знищити його в горах. Проте з початком Словац. нац. повстання (29 серпня 1944) наміри змінилися.

Задум Карпатсько-Дуклянської операції полягав у тому, щоб ударом військ лівого крила 1-го Укр. фронту (38-ма армія, посилена 25-м гвард. танковим, 1-м гвард. кавалерійським і чехословацьким 1-м армійським корпусами та підтримана частиною сил 2-ї повітряної армії; команд. — генерал-полк. К.Москаленко) з району Кросно на Пряшів та військ правого крила 4-го Укр. фронту (частина сил 1-ї гвард. армії, підсилена 3-м гірськострілецьким корпусом, гірсько-в’ючними мінометно-артилер. полками, танками та самохідними артилер. установками, гірсько-інженерними бригадами за підтримки авіації 8-ї повітряної армії; команд. — генерал-полк. А.Гречко) з району Сянок на Каманьчу прорвати нім. оборону та з’єднатися зі словац. повстанцями. Армії розпочали наступ 8 і 9 вересня 1944 відповідно. Наступ здійснювався за умов гірської лісистої місцевості та складних погодних умов. До середини вересня 1944 рад. з’єднання просунулися лише на 12—23 км і поставлених завдань не виконали. 6 жовтня 1944 війська 1-го Чехословац. армійського корпусу (команд. — генерал бригади Л.Свобода), 67-го стрілецького і 31-го танкового корпусів оволоділи Дуклянським перевалом, але повністю зламати оборону противника не змогли.

Карпатсько-Ужгородська операція розпочалася 18 вересня 1944 наступом 18-ї армії (команд. — генерал-лейтенант Є.Журавльов) та 17-го гвард. стрілец. корпусу (команд. — генерал-майор А.Гастилович). Упродовж місяця тривали напружені бої в горах. Тільки 18 жовтня 1944 рад. війська здолали гол. Карпатський хребет.

За задумом Ставки Верховного головнокомандування, що сформувався на кінець вересня 1944, гол. роль в операції відводилася 2-му Укр. фронту. Його ударне угруповання мало завдати удару з Оредеа-Маре в напрямку Дебрецен—Ньїредьхаза—Чоп з метою оточити та знищити у взаємодії з 4-м Укр. фронтом трансильванське угруповання противника. На підготовку операції спрямовувалися значні резерви. Масовані нальоти в інтересах фронтів здійснювала авіація далекої дії. Дебреценська наступальна операція розпочалася 6 жовтня 1944. Рухомі війська 2-го Укр. фронту через дві доби вийшли на підступи до м. Дебрецен і створили реальну загрозу оточення нім. військ у Трансильванії. За цих умов гітлерівське командування було змушене розпочати з 9 жовтня 1944 відведення військ перед правим крилом 2-го фронту, а з 15 жовтня — із Закарпаття. Того ж дня відновили наступ і почали переслідування противника війська 4-го Укр. фронту. 16 жовтня 1944 був здобутий Рахів, 24 жовтня — Хуст та Свалява, 26 жовтня — Мукачеве, а 27 жовтня — Ужгород. 28 жовтня 1944 територія України в сучасних кордонах була повністю звільнена від нім. окупантів.

Результатом операції стала поразка армійської групи "Хейнріці" (втрати — 62 240 осіб убитими і пораненими та 31 360 осіб полоненими, 185 танків і штурмових гармат (у т. ч. 46 захоплено), 1450 гармат і мінометів; у т. ч. 912 захоплено). Рад. війська здолали гол. Карпатський хребет, звільнили Закарпатську Україну та вступили на територію Чехословаччини. Втрати військ 1-го та 4-го Укр. фронтів у ході операції становили: безповоротні — 28273 осіб, у т. ч. 1630 — зі складу 1-го Чехословац. армійського корпусу, санітарні — 103437 осіб, у т. ч. 4069 вояків із чехословацьких з’єднань.


Література:
  1. Операции Советских Вооруженных Сил в Великой Отечественной войне, 1941—1945, т. 3. М., 1958
  2. Стратегический очерк Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. М., 1961
  3. За освобождение Чехословакии. М., 1965
  4. Сборник документов Верховного Главнокомандования за период Великой Отечественной войны, вып. 4 (январь 1944 — август 1945 года). М., 1968
  5. Гречко А.А. Через Карпаты. М., 1970
  6. Москаленко К.С. На юго-западном направлении. М., 1972
  7. Конев И.С. Записки командующего фронтом: 1943—1945. М., 1982
  8. Свобода Л. От Бузулука до Праги. М., 1984
  9. Лысаковский Ю.Ю. и др. Освобождение Украины: 1943—1944: Историко-статистическое исследование. К., 1995
  10. Безродний Є.Ф. Східно-Карпатська наступальна операция 1944 року. В кн.: Україна в полум’ї війни 1941—1945. К., 2005
  11. Рєпін І.В. Східно-Карпатська операція та приєднання Закарпаття до СРСР (вересень 1944 р. — червень 1945 р.): Автореферат дис. ... канд. істор. н. Львів, 2007
  12. Великая Отечественная война без грифа секретности: Книга потерь: Новейшее справочное издание. М., 2009

Посилання:
  • ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ГРЕЧКО АНДРІЙ АНТОНОВИЧ
  • КАРПАТСЬКО-ДУКЛЯНСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КАРПАТСЬКО-УЖГОРОДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЛЬВІВСЬКО-CАНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • МУКАЧЕВЕ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • РАХІВ
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВОБОДА ЛЮДВІК
  • УЖГОРОД
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ВИГНАННЯ ГІТЛЕРІВСЬКИХ ОКУПАНТІВ. ВОЄННІ ДІЇ 1943–1944
  • ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • КАРПАТСЬКО-ДУКЛЯНСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КАРПАТСЬКО-УЖГОРОДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КОНЄВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)